Для покращення привабливості міста, привернення уваги туристів та сучасного інформування гостей, як піших, так і тих, хто подорожує автотранспортом, у Бердичеві хочуть встановити інформаційні пілони. Автором цієї ідеї, а також замовником і розробником проекту є ТОВ «Креативний Бердичів». А про що конкретно йде мова, який вигляд матимуть інформаційні пілони та хто фінансуватиме такий проект, розповіла на засіданні архітектурно-містобудівної ради голова вищевказаного товариства і за сумісництвом помічник-консультант народного депутата України Богдана Кицака – Олександра Качур.
Громадська організація розглянула 3 етапи встановлення туристичної навігації. Першим етапом є встановлення туристичних пілонів поблизу найбільш визначних місць. Наразі у список увійшли Кляштор босих кармелітів, костел святої Варвари, Свято-Миколаївський собор, єврейське кладовище, педагогічний коледж та «Музично драматичний театр на Європейській». Другий етап передбачає встановлення інформаційних табличок на історичних та архітектурних пам’ятках місцевого значення. А вже третій етап – це навігація для водіїв, дорожньо-архітектурні вказівники при в’їзді у місто з усіх сторін.
На цьому засіданні архітектурно-містобудівної ради на порядку денному розглядали перший етап – туристичні пілони. Був розроблений макет, як виглядатиме ця конструкція з огляду на те, як це виглядає у інших містах, котрі розвивають зараз свою туристичну концепцію. Його дизайн є одним із варіантів і повинен відповідати нормативам та бути помітним, конкурентоспроможним для зовнішньої реклами, а головне – легким для сприйняття
За словами Олександри Качур, наразі ці туристичні пілони вона розробляла двомовними – українською та англійською. Але у перспективі є можливість зробити їх чотирма мовами, з обох боків, враховуючи той факт, що Бердичів – місто чотирьох культур. Тобто додати ще польську мову та іврит.
Окрім інформації, що має бути стисло розміщена на пілоні, потрібно ще нанести QR-код, який направлятиме людину на сайт, де є можливість отримати більш детальну інформацію про пам’ятку архітектури чи святиню. Оскільки замовником буде Бердичівська міська рада, то можна вносити зміни, поправки, свої певні ідеї та своє бачення. На екрані доповідачка представила варіанти того, як їх можна розмістити, а сам дизайн під кожний із об’єктів розробить підрядник, тоді і можна переглянути буде все детально.
Найважливішим у цьому проекті і, напевно, таким, що цікавить бердичівлян, є його фінансування. Житомирська обласна рада має у своєму відомстві туристично-інформаційний центр, а у нас в Бердичеві є міський туристичний центр. Вони співпрацюють і саме цей проект фінансуватиме обласна рада, тому, як було сказано для нашого міста це питання не є затратним. Але важливим на даному етапі є загальне бачення проекту, єдина стилістика і спільне рішення, аби інформаційні вказівники були однаковими, пов’язаними між собою і поєднаними кольоровою гамою та стилем. Загальна вартість 5-ти або 6-ти таких пілонів (бо один може вказувати одразу на 2 пам’ятки) попередньо становить 150 тисяч гривень.
Олександра Качур додала, що зупинилися на такому варіанті пілону, бо він є надійним і менш піддатливим до погодних умов та вандалізму. Члени архітектурно-містобудівної ради внесли пропозиції, аби шрифт був обов’язково читабельним, аби кольорова гама поєднувалася із кольоровою гамою міста, його будівель і архітектурних пам’яток і аби матеріали пілонів дійсно були надійними, щоб потім не витрачати кошти щоразу кошти на ремонтні роботи.
Не менш важлива рекомендація прозвучала від голови ради Артема Азізова з приводу QR-коду, аби він, зважаючи на досвід інших міст, посилав не на сайт, де багато інформації, бо туристи у більшості не захочуть так довго читати, а видавав у телефоні, наприклад, 3Д-візуалізацію. Або ж може з’являтися електронний гід, який коротенько і максимально стисло подає інформацію про той чи інший об’єкт, а потім турист за власним бажанням може зайти на сайт і прочитати детальніше історію пам’ятки, святині тощо.
З цього ж приводу висловила думку і начальник управління освіти і науки Валентина Адаменко. Вона зазначила, що дане питання не є чимось новим. У минулому році з обласного бюджету мали виділити для Бердичева 200 тисяч гривень на розвиток туристичної привабливості. На жаль, кошти не були виділені у зв’язку із пандемією та більш важливими потребами. Тоді у міській раді була створена робоча група, хоча найбільше цим питанням займався відділ культури і безпосередньо Михайло Май, який вже навіть створив віртуального гіда. У кожного своя думка, як зазначила Валентина Адаменко, але будь-яка споруда повинна нести привабливість і цілісність. Якщо брати велику споруду, а на ній буде небагато інформації, то навіщо вона така величезна і помпезна.
На рахунок віртуального гіда, а робоча група вивчала це питання у Києві, Сумах, в окремих місцях просто розташовувалась табличка з QR-кодом, наводиш на нього телефон і можеш читати. Оскільки читати нині полюбляють не всі, то начальник відділу освіти і науки розказала ще про варіанти, створені Михайлом Маєм. У ролі віртуального гіда може бути солідна людина або ж підліток якийсь у білій футболці, джинсах, логотип, брендбук тощо, і він йде, говорить, розповідає історію. Варіантів гідів є кілька і розраховані навіть на такі об’єкти, як диванчик, костюмчик і кухоль з пивом на площі біля міськвиконкому, аби туристи могли почути історію їх створення. Крім того, гід рухався, показував напрямок, тому турист проходив своєрідний квест, куди повернути, куди зайти, а сам гід розмовляв кількома мовами. І якщо, для прикладу, гід дійде до синагоги чи усипальниці, то виходить зовсім інша особа – дотепний єврей з відповідними жаргонами. Текстів теж є у двох варіантах. Один – більший, на 4 сторінки, який не захочуть довго слухати, а тому це може бути посилання на джерело, де можна прочитати. А інший – коротенький, гід повинен говорити максимум 3 хвилини, щоб зацікавити людину і зробити так, аби ця людина потім захотіла знайти більше інформації про об’єкт і прочитати.
Як підсумок сказаного, Валентина Адаменко наголосила, що потрібно зробити це простішим, привабливішим, сучаснішим і цікавим. У відділі культури є працівник, котрий займатиметься саме туризмом, напрацювання є, ідей багато, є людина, яка це створить, і буде дешевше, але цікавіше. Тому членами архітектурно-містобудівної ради було спільно вирішено це питання доопрацювати, створити робочу групу з числа спеціалістів у цьому напрямку, обговорити всі можливі ідеї та варіанти і прийти до спільного рішення. Поки що на засіданні ради було прийнято питання за основу.