Ми вже писали про те, що товариство «Полісся Екосфера», яке згідно з виграним конкурсом займається в Бердичеві вивезенням та утилізацією сміття, подало позов проти жительки будинку №39 по вулиці Вінницькій, яка, до того ж, є головою ОСББ цього будинку.
У своєму позові товариство просить суд змусити вчинити відповідача юридичні дії, а саме укласти угоду про вивезення сміття. Таких угод ще не уклали, як мінімум, 50 відсотків мешканців приватного сектору та досить велика кількість жителів багатоквартирних будинків, але на них в суд не подають. Натомість Наталю Медвідь, яка є головою ОСББ, а також активною блогеркою, розповідаючи про нюанси функціонування об’єднань співвласників, вирішили провчити.
На противагу, у відповідачки теж є достатньо аргументів, щоб відмовитись від укладання кабального договору, адже, на її вимогу (за її словами), товариство не надало відповідних документів, в тому числі і калькуляції з розрахунком вартості послуги. А щоб зміцнити свою юридичну позицію, до судового процесу вона залучила відомого в Бердичеві правозахисника Сергія Венгриновича.
Хоч він і не є офіційним адвокатом, на що відразу вказав юрист підприємства, але в малозначущих за розміром вимог справах може представляти сторону в суді, про що відразу наголосила суддя. Дійсно, з юридичної точки зору, ця справа є малозначущою, але для інформаційного поля Бердичівщини вона є більш значущою і навіть в деякій мірі знаковою.
Адже за її результатами тисячі бердичівлян будуть знати, що їм робити. Якщо «Полісся Екосфера» програє, вони так само будуть зволікати з укладанням договору на вивезення сміття, а якщо виграє, то будуть боятись, що судова черга колись дійде і до них.
Хоча, по великому рахунку, судовими тяганинами і взагалі – контролем за оплатою комунальних послуг, як і податків, на мою думку, мали б займатись державні органи або органи місцевого самоврядування. В них повинні бути списки жителів, бази даних обкатів нерухомості, відомості про сплату податків, комунальних послуг та інших обов’язкових платежів. А перевізник сміття мав би опікуватись лише своєчасним вивозом сміття та правильним його захороненням.
Так само і в міських пасажирських перевезеннях місто могло б продавати квитки і ловити «зайців», а перевізники лише своєчасно рухатись по маршруту на справних та ошатних автобусах. І такі системи оплати вже сьогодні можна реалізувати практично без фінансових затрат, про що ми вже писали на сторінках газети.
Сергій Венгринович більше всього запам’ятався бердичівлянам своєю участю в поверненні зарплатних боргів колишнім працівникам шкіроб’єднання, і, цілком можливо, що участь у судовому процесі проти монополіста з вивозу сміття зробить йому неперевершену славу захисника бідних і знедолених.А для ознайомлення із справою, він поки що попросив суддю відкласти її розгляд.