Роздрукувати цю сторінку

Чи вистачить Бердичеву артезіанської води?

Таке питання постане перед тими, хто насправді захоче зробити воду в кранах бердичівських осель придатною для пиття. Адже, як вже впевнились бердичівляни за останні кілька років, навіть найсучасніша фільтрувальна станція, яку довго будували і з помпою відкривали, не має змоги відчистити воду з річки до питної якості.

Так, вода стала чистішою в проміжках часу, коли хоча б кілька днів немає поривів і, відповідно, не відключають і включають насоси. Бо після таких включень першу порцію рідини з намулом навіть водою важко назвати. Але, на жаль, навіть в «чисті дні» пити її все одно не можна.


Але так в Бердичеві не скрізь. Наприклад, в районі вулиць Низгірецької та Білопольської воду з кранів можна пити, тому що в тому мікрорайоні в оселі подається вода, яка добувається з артезіанських свердловин та очищається на станції знезалізнення, яка розташована поблизу управління магістральних газопроводів.


А ще якихось десять-п’ятнадцять років тому, так само воду можна було пити в мікрорайоні м’ясокомбінату та на Червоній Горі. Тоді туди подавали теж воду з артезіанських свердловин.


Та якось хтось прийняв рішення, що використовувати артезіанські свердловини з малим дебітом є економічно невигідним, і поступово почали їх консервувати одну за одною та переключати водогони на транспортування води з річки. Це привело до того, що тепер кожен бердичівлянин має турбуватись за наявність питної води в себе на кухні самостійно.


Баклажки в руках, на велосипедах, на кравчучках і колясках, в багажниках і салонах автомобілів, черги біля колодязів, кіоски з продажу питної води – все це сьогодення Бердичева, яке триває більше десятиліття.


А тепер до питання, винесеного в заголовок статті. Чи вистачить місту запасу артезіанських вод, якщо повернутись знову до експлуатації старих та будівництву нових свердловин? Зараз основним споживачем води, яку подає комунальний водоканал, являються домогосподарства, і щодня для таких цілей подається близько 9-10 тисяч кубометрів, а скільки ж є води під землею?


Сьогодні частину відповіді можна знайти на просторах всезнаючого інтернету. Так, на порталі геологічної служби України є карта, на якій зображено всі родовища артезіанських вод. І вона свідчить, що навколо Бердичева і в самому місті розвідано більше ділянок, як наприклад, біля Житомира. Всі вони об’єднані назвою «Бердичівське родовище».


Інформацію про обсяги запасів води теж можна дізнатись на цьому порталі з паспорта родовища. Є три категорії балансових запасів води: освоєні (категорія А), розвідані (категорія В) та оцінені (категорія С1). І, згідно таблиці, в нас лише освоєних, тобто повністю готових до видобування, лише на Бердичівській ділянці є 11,4 тисячі кубометрів на добу. А разом з розвіданими та оціненими запасами всіх ділянок Бердичівського родовища запас артезіанських вод складає майже 30 тисяч кубометрів на добу, тобто втричі перевищує сьогоднішнє добове споживання.


Зрозуміло, що це лише частина відповіді, адже є чимало нюансів і технічних, і економічних, пов’язаних з експлуатацією артезіанських свердловин, але в Бердичеві на перше місце вийшли не вони, а нюанс політичний. Ніхто не хоче визнати, що свого часу було прийнято хибне рішення щодо водопостачання міста поверхневими водами і «вбухано» в це рішення мільйони бюджетних гривень.

РІО-Бердичів
На жаль, мало сподівань, що від заміни начальника комунального підприємства ситуація з питною водою в Бердичеві кардинально зміниться, але вже з’являються у різноманітних представників місцевої влади поки що боязкі месиджі щодо відновлення роботи свердловин, що дає трохи надії. І якщо в майбутньому настане можливість вирішити два завдання – відновлення артезіанського водоспоживання та заміну водогонів, тоді бердичівляни матимуть в своїх кранах воду, придатну для пиття та приготування їжі.

karta vod

karta vod1

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

Сайт: rio-berdychiv.info/

Останнє від Олександр Доманський