Нині у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) тривають Літні Олімпійські ігри. У складі збірної України у них беруть участь двоє бердичівлян: Володимир Матвійчук (бокс) та Юлія Олішевська (легка атлетика). Перед стартом бердичівської представниці бігових дисциплін – легкої атлетики – вирішили поспілкуватись з її чоловіком, відомим спортсменом В’ячеславом Олішевським. Він є не лише чоловіком Юлії, а також її особистим тренером.
– В’ячеславе, через травму ти не зміг отримати ліцензію на Олімпіаду. Як зараз твій стан здоров’я?
– Травма застала мене зненацька за два тижні до основного відбору – Чемпіонату України в Луцьку. На одному з тренувань на специфічну витривалість я відчув дискомфорт в ахілловому сухожиллі. На наступний день не міг стати на стопу, а стопа для атлета – це все. Два тижні я не міг робити роботу на швидкість, яка на цьому етапі підготовки дуже важлива. Тому на Чемпіонаті України вирішили бігти на свою основну дистанцію – 800 м, а 1500 м, але я не зміг пройти навіть до фіналу.
Після приїзду додому пройшов обстеження, діагноз – «бурсіт ахіллового сухожилля», який прогресував із року в рік. Зараз прохожу фізіотерапевтичні процедури і така травма потребує певний час для загоєння.
– Представник вашої спортивної сім’ї бере участь в Ріо. Як підготувалася Юля до Олімпіади?
– Після Олімпіади в Лондоні у 2012 році ми повернулись до Бердичева. Півтора року Юля провела в декретній відпустці і наступні два з половиною роки ми цілеспрямовано готувалися до Олімпіади в Ріо-2016, поставивши задачу не лише бігти в естафеті, але і в основному виді – бігу на 400 метрів. Та для того, щоб боротися і вигравати на світовій арені, потрібно належне фінансування, закордонні навчально-тренувальні збори (далі – НТЗ – прим. авт.), відновлення та інше. Взимку планували два НТЗ на Кіпрі та в Португалії, навесні – середньогір’я в Польщі. У зв’язку з фінансовими труднощами залишилися тренуватися дома.
Взимку приходилось по два рази на тиждень їздити до манежу в Київ. Через те, що три години проводили в дорозі та одразу приступали до тренувань, Юля травмувалася, будучи вже лідером сезону та з квитками в Портленд на Чемпіонат світу в приміщенні.
Навесні вже завдяки Житомирській обласній школі вищої спортивної майстерності змогли поїхати на НТЗ в Закопане (Польща). Управління молоді та спорту Житомирської області взагалі зменшило стипендію Юлі з 2000 гривень на 1400 гривень, і це після Чемпіонату світу в Пекіні, де Юля зайняла 5 місце. Місто мовчить…
Якщо ми все б зробили те, що запланували, можна було розраховувати на фінал, а там і на призи. А так, дякувати Богові, Юля зараз в Ріо.
– Тримаєш з нею зв’язок? Як проходить підготовка до стартів вже там на місці в Ріо?
– Зараз у світі зі зв’язком проблем немає, завжди на зв’язку. Проблема одна – різниця в часі, яка складає 6 годин, тому зараз лягаю спати пізно. Координуємо тренування разом по відчуттю, тому що акліматизація триває до 10 днів. Буває день, що ноги волочаться, ну не біжиться і все! Буває навпаки, відчуваєш прилив сил. Для нас з Юлею ця Олімпіада – це спільний досвід. До цього ми не були в Ріо і тому ми не знаємо, як організм зреагує на тренування.
– Є інформація, що до Олімпіади ти брав участь в підготовці Юлі, а вже повністю після Ріо ти буде її особистим тренером. Ти можеш це підтвердити?
– Вісім років ми кожен день разом на тренуванні, не враховуючи декретну відпустку. Юлю я вже вивчив від А до Я і знаю її сильні та слабкі сторони. Ми разом будуємо її план тренувань. На нашому шляху були досвідчені тренери, знаннями та цитатами яких ми користуємося. Це Заслужені тренери України Гаврилюк О.В, Старовойтов О.Ф, Сіренко Л.В, Якимчук А.О та Зорнік В.Р.
І тільки з нового року вирішили писати мене тренером. Тренер на громадських засадах.
Читайте також: Олімпіада-2016: бердичівлянка Юлія Олішевська 13 серпня здійснить перший забіг
Читайте також: Олімпіада – 2016: 11 серпня бердичівлянин Володимир Матвійчук в першому бою битиметься з кубинцем зі збірної Азербайджану