З нагоди завершення Року Богопосвяченного Життя у Римсько-Католицькій Церкві 2 лютого, у свято Стрітення Господнього, відбулось паломництво богопосвячених осіб до Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію. Близько 150 монахів та монахинь прибули до Бердичева з різних міст України, щоб взяти участь у паломництві.
Зустріч розпочалась з конференції, яку виголосив Архієпископ Петро Мальчук, Ординарій Київсько-Житомирської дієцезії. Під час конференції Архієпископ Петро роздумував на актом Богопосвячення та навів приклад з життя відомого скульптора та художника Мікеланджело Буонарроті.
По завершенню конференції відбулось Виставлення Пресвятих Дарів та адорація, під час якої молилися за Україну, а також за всіх богопосвячених осіб, їхні родини та просили про покликання до богопосвяченого життя в Україні.
Центральною частиною паломництва була Урочиста Літургія, яку очолив Архієпископ Петро Мальчук, а співслужили йому священики, які брали участь у паломництві, а також спеціально запрошений на паломництво Єпископ Михайло Бубній, Єкзарх Одеський Української Греко-Католицької Церкви в Україні. Проповідь виголосив Архієпископ Петро Мальчук.
Після завершення проповіді Богопосвячені особи, тримаючи у руках запалену свічку, відновили свої монаші обітниці.
На завершення Літургії до усіх зібраних звернувся Єпископ Михайло Бубній, Єкзарх Одеський Української Греко-Католицької Церкви в Україні та відповідальний за паломництво отець Едуард Кава OFMCov, Голова комісії до справ богопосвяченого життя Київсько-Житомирської дієцезії. Отець Едуард подякував усім, хто допомагав організувати це паломництво, особливо господарям Санктуарію – братам Босим Кармелітам, а також вручив подарунки Архієпископу Петру Мальчуку та Єпископу Михайлу Бубнію.
Своєю дорогою до богопосвяченого життя з нами поділився Єпископ Михайло Бубній, Єкзарх Одеський Української Греко-Католицької Церкви, який є богопосвяченою особою від 1992 року:
«Моя дорога до богопосвяченого життя почалася з дитинства. В той час, коли ще за підпільних радянських часів до нашого родинного дому приїжджав один підпільний священик, монах, редемпторист отець Михайло Шевчинин та відправляв богослужіння у нас вдома. У себе вдома я мав Перше Святе Причастя, першу сповідь. І так помаленьку зароджувалось моє покликання. Коли я закінчив школу, після служіння у радянському війську, я пішов до отця Михайла, щоб порадитися з ним. У розмові я просив у нього, щоб бути таким, як він. Від того часу він мене познайомив з отцями-редемптористами, я записався в кандидатуру і так почався мій формаційний богопосвячений процес у спільноті отців-редемптористів. Після закінчення семінарії я був висвячений на священика»,- розповів Єпископ Михайло Бубнів.
А про своє богопосвячене життя з нами поділився настоятель Санктуарію Матері Божої Фатимської у Довбиші, паллотин, отець Вальдемар Павелець.
«Кожного дня, коли прокидаюся, дякую Господу за моє здоров’я як духовне, так і фізичне, та вдячний Йому за сили, якими мене обдаровує до того, щоб йти дорогою євангельських рад – чистоти, вбогості та послуху. Прошу Його також про те, щоб ніколи мені не бракувало уваги для того, щоб почути голос Господа в голосах людей, яких зустрічаю, та відрізнити в натхненнях те, що походить з Його волі від того, що від сатани. І з тим останнім буває найважче справитися, особливо тоді, коли Тобі здається тільки, що бракує часу на молитву та роздуми над сенсом служіння як паллотин, священик, настоятель, катехит… чи просто брат у Христі. Особливо для тих, хто Господа ще не зустрів… Така моя місія і хочу її довершувати до останнього мого кроку чи подиху. Це просто покликання…», – розповів отець Вальдемар Павелець.
Дуже великою приємністю стала участь у паломництві монахів та монахинь Української Греко-Католицької Церкви в Україні. Завершилось паломництво спільним обідом у залі Святої Терези від Дитяти Ісуса Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію.