У грудні 2020 року інформаційне агентство ITV запустило соціальний проєкт, спрямований на підтримку благодійного фонду Revived Soldiers Ukraine «Відродження захисників України». Даний проект представляє короткі історії військовослужбовців, які отримали поранення на фронті і нині проходять реабілітацію в центрі “Next Step Ukraine” в Ірпені.
Розмістило на своєму ресурсі агентство історію і про відомого у Бердичеві та за його межами хлопця Вадима Зябліцева, який 7 місяців воював у Дебальцевому та отримав поранення у голову. Про це свого часу, у 2016 році, розповідав телеканал zik, потім бердичівлянин давав інтерв’ю у програмі “Незламні” на телеканалі СК1, про нього писали і місцеві, і обласні, і українські ЗМІ.
Хлопець після поранення лікувався в Україні та закордоном, встав на ноги і й досі демонструє незламну силу духу та цілеспрямованість, показуючи гарний приклад того, що не потрібно здаватися. Вадим Зябліцев брав участь в “Іграх Нескорених”, був активним учасником міських квестів у Бердичеві, заходів з нагоди вшанування пам’яті загиблих захисників України, в Марші Нескорених до Дня незалежності України та багатьох інших акціях і заходах. Крім того, бердичівлянин навіть пише книгу про війну.
Реабілітацію Вадим Зябліцев проходить в центрі “Next Step Ukraine” і саме тут про нього зняли відео та нагадали історію військовослужбовця, який для своїх молодих років на власні очі бачив та відчув, що таке справжня війна:
«Про свій намір піти до війська Вадим не зізнавався ні друзям, ні рідним. До військкомату вирушив сам, бо знав, що йому повістка не прийде. Вже коли був на передовій, заспокоював маму, що він аж на четвертій лінії захисту. Та насправді Вадим 7 місяців разом із побратимами тримав оборону в Дебальцевому.
Коли ворог почав затискати у кільце, обстрілюючи вже з відстані меншої, ніж 10 кілометрів, Вадима з побратимами накрило ракетами з ГРАДів. Вони саме заступили на пост і готові були тримати оборону проти піхоти, але ж не проти реактивної системи залпового вогню.
11 лютого 2015 року Вадима Зябліцева могло вже не бути серед живих. Але тепер він знає, що дива трапляються.
“Ми стояли завжди у шанцях. Але того дня ми чомусь туди не спустилися. Почули свист ракети, лягли на землю, бо не було вже куди тікати. Вже на п’ятому чи шостому вибуху я відчув, що мене перевернуло вибуховою хвилею, злетіла каска, і я побачив, що вона вся скривавлена”, — згадує боєць.
Одразу кілька осколків влучили Вадимові в голову, а ще пройшли крізь ногу. Та з поля бою хлопця, попри постійні обстріли, таки вдалося вивезти. Відтоді Вадим не міг самостійно ходити. Спершу лікувався в українських шпиталях, потім волонтери допомогли відправити бійця в Угорщину, де йому провели операцію на голові. І ось нарешті у Львові, у військовому шпиталі, медики з’ясували причину того, чому ж він не ходить.
“Вже потім з’ясувалось, що причиною був надто потужний удар по спині, по бронежилету, що й дало мені травми на ноги”, — каже Вадим Зябліцев”.
Фото з особистої сторінки Вадима Зябліцева у соціальній мережі “Фейсбук”