Перший випуск газети «РІО-Бердичів» побачив світ у вересні 2000 року. Але на сьогодні невідомо, якого точно числа, бо в архіві редакції зберігся лише другий номер газети за 07.09.2000 р. На цю ж дату припадає і реєстрація газети, адже тоді вона отримала реєстраційне свідоцтво серії ЖТ за номером 191. Тому ми й прийняли рішення святкувати наш творчий ювілей увесь вересень, згадуючи, про що ми писали протягом останніх двадцяти років.
Гортаючи пожовклі сторінки газет, можна сказати, що теми публікацій не сильно і змінились. Так, в номері за сьоме вересня 2000 року (тобто найстарішому із збережених) ми брали інтерв’ю у начальника міського відділення пенсійного фонду і писали, скільки недоречностей є в українській пенсійній системі. В третьому номері газети коментували повідомлення податкової інспекції про несплату податків підприємствами торгівлі, і, навпаки, висвітлювали діяльність місцевих підприємців – меценатів.
А в №6 за 4 жовтня 2000 року – повне дежавю. Тут розміщено велику статтю про протести підприємців проти запровадження касових апаратів і про входження Бердичева до території пріоритетного розвитку. А статтю «Вільна економічна зона без вільних людей неможлива» можна хоч зараз виставляти на будь-який соціально-економічний портал.
У грудні цього ж року писали про необхідність створення лікарняної каси, адже делегація з міськвиконкому на чолі з Іриною Синявською їздила напередодні у місто Вознесенськ знайомитись з відповідним досвідом. А в передноворічному номері розповідали про бердичівлян, які в рамках політичної акції «Україна без Кучми» встановлювали намети на площі Незалежності у Києві.
Одним словом, за двадцять років теми, які піднімались на сторінках газети, не втратили своєї актуальності, а до них ще додалось чимало інших проблемних питань, відповідей на які не мають і сьогодні ні пересічні українці, ні їх керманичі.
У вересні ми продовжимо публікацію ретроспективних матеріалів за різні роки виходу газети «РІО-Бердичів», то ж подавайте свої пропозиції, про що б ви хотіли згадати за ці роки.