Бердичівські рятувальники вшанували пам’ять співробітників, котрі загинули під час виконання службових обов’язків — РІО Бердичів
  • buhoblik800
  • TehnoMayster remont800

Бердичівські рятувальники вшанували пам’ять співробітників, котрі загинули під час виконання службових обов’язків

22 серп. 2019 Голова ветеранської організації пенсіонерів пожежної охорони працівників МНС та ДСНС Іван Осіпчук

22 серпня 2019 року в Бердичівському міськрайонному відділі Управління ДСНС України у Житомирській області було відзначено день пам`яті співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які загинули під час виконання службових обов`язків.

Не обійшла ця біда і працівників пожежної охорони м. Бердичів і ми повинні зберегти пам'ять кожного співробітника – героя для історії і наступних поколінь.

Таким був у нашому підрозділі Сич Олег Анатолійович, який народився 2 серпня 1971 року в селі В. Низгірці Бердичівського району. З 1978 року по 1988 рік навчався у В. Низгірецькій середній школі. У 1988 році також закінчив Бердичівський ДОСАФ, отримав професію водія. З 1989 року по 1991 рік проходив строкову службу в армії. Після служби працював водієм у своєму рідному селі В. Низгірці.

У 1992 році прийшов на службу у 9 самостійну державну пожежну частину м. Бердичів де пропрацював понад 15 років до тієї страшної, фатальної днини на посаді пожежного, а згодом старшого пожежного.

Олег Анатолійович обрав собі одну з найвідповідальніших, найризикованіших професій, допомагати людям, берегти державне та людське майно. Обираючи професію пожежного кожен розуміє, що їхнє життя йтиме під постійним ризиком. Адже вони ідуть у вогонь заради нашого спокою.

21 жовтня 2007 року Олег Анатолійович заступив на останнє чергування у своєму житті… У неділю 21 жовтня в 19 годин 20 хвилин на пункт зв’язку 9 самостійної державної пожежної частини м. Бердичева надійшло повідомлення про пожежу в приватній лазні. Олег Анатолійович у складі ланки газодимозахисної служби проводив розвідку у будівлі. Зворотній шлях лежав через вузький коридор.

Як найдосвідченіший, Олег йшов останнім у ланці. Але, волею долі лазня стала пасткою для нього. Вже на виході він упав та зверху на нього звалилися металеві конструкції. Коли колеги витягнули його на повітря, було вже запізно – Олег Анатолійович загинув. Жінка стала вдовою, двоє дітей залишилися без батька…

Він був чудовою людиною, - з болем у серці згадують про нього колеги з пожежної охорони. Для своєї родини це був люблячий чоловік та батько.
Указом від 20 серпня 2008 року № 745 Президент України Віктор Ющенко нагородив за мужність і самовідданість виявленні під час виконання службових обов’язків (посмертно), орденом «За мужність» Сича Олега Анатолійовича, старшого пожежного 9 самостійної державної пожежної частини м. Бердичів.

Також не маємо права забути нашого колегу Редькіна Руслана Вікторовича, який народився 23 квітня 1977 року в Угорській столиці м. Будапешт у родині військового льотчика.
У 1994 році закінчив загальноосвітню школу №2 ім. Ю. Гагаріна у місті Охтирка Сумської області.

З дитинства мріяв стати льотчиком, як батько. Після закінчення школи вступив до Харківського інституту Військово-Повітряних Сил України, закінчив 1998 році, далі вступив до Національного Аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського який закінчив у 2002 році.

Службову діяльність розпочав у 1998 році в Збройних силах України, а саме: льотчик-штурман вертольота вертолітної ланки спеціального призначення військових частин.
З 2005 року по 2014 рік начальник штабу, потім командир авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.
Підполковник служби цивільного захисту Редькін Руслан Вікторович загинув 21 червня 2014 р. під Харковом в районі села Лизогубівка в результаті падіння гелікоптера.

У своєму останньому польоті він був командиром екіпажу вертольоту Мі-8 Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Того дня вертоліт здійснював перебазування (переліт) з аеродрому м. Ніжин Чернігівської області до аеродрому м.Чугуїв, що на Харківщині, о 09:55 вийшов останній раз на зв'язок і зник з радарів. Його знайшли наступного дня у лісосмузі на території Зміївського району Харківщини. Вертоліт розбився, згорів, 3-є членів екіпажу, в тому числі і Руслан Редькін загинули. Причини катастрофи наразі ще достеменно невідомі.

Вертоліт мали використовувати для потреб АТО – для виконання пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації в районі проведення АТО.

Указом президента України №593/2014 від 15 липня 2014 року «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України », нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня ( посмертно).

У жовтні 2015 року, враховуючи особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, рішенням Охтирської міської ради присвоєне звання «Почесний громадянин м. Охтирка» ( посмертно).

Залишилася вдовою дружина Ірина Михайлівна, а діти Вікторія та Єгор - сиротами.

Пам'ять про загиблих під час виконання службових обов`язків повинна жити вічно, це пам'ять про них – це наша вдячність за те, що маємо можливість жити на цій святій землі у нашій ненці Україні.

Маємо можливість працювати, мріяти, любити, ростити дітей, онуків. Не можемо і не маємо права забути їх імена. Вони є справжнім прикладом патріотизму, любові, відваги і готовності до самопожертви.

DSNS1

DSNS2

DSNS3

DSNS4

super cina

Відео

anoliya zb 800

rif800

  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

На правах реклами

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.