Насправді шкільні турніри в нашому та інших містах – це зовсім не рідкість. Вони проводяться з різних дисциплін та мають на меті розширити спеціальні знання старшокласників в тій чи іншій сфері.
Найчастіше турніри проводяться з шкільних дисциплін: фізика, хімія, математика, географія, літературознавство тощо. На місто заздалегідь приходять завдання з області (чи, може, з Києва), які потім розподіляються між школами. У навчальних закладах вчителі ж вибирають учня, частіше за все старшокласника з відповідними схильностями до необхідного роду занять, та пропонують написати доповідь на тему, яка випала його закладу.
Після того, як учні презентують свої напрацювання, комісія, що включає в себе представників міськвиконкому з питань освіти та вчителів певної спеціальності, обирає команду з 5-ти учнів, які будуть представляти місто в області.
У середу, 14 березня, у відділені науково-технічної творчості ЦПО ім. Разумкова відбувся черговий турнір. Відрізнявся від інших він тим, що журналістика не вивчається в школі і процес, по ідеї, має бути креативнішим, а в журі – бодай хтось з представників преси, радіо чи телебачення (це зауважив мій батько, редактор газети).
Але, по-факту, судили юних журналістів знову ж таки вчителі української мови та літератури всього міста, і навіть якщо б хтось з представників місцевих ЗМІ відвідав цей захід, то явно був би трохи втомлений монотонністю його проведення. Але, з іншого боку, подібні турніри та конкурси не обов’язково повинні бути чимось на зразок «Шоу» та цікавити весь загал, це – всього лиш частина навчального процесу. Звичайно, було б добре, якби цей самий процес вивчення тонкощів журналістської професії пов’язувався з отриманням саме практичних навичок. Наприклад, забезпеченням команди-переможця співпрацею з засобами масової інформації нашого міста, що, безумовно, дало б підліткам набагато чіткіше уявлення про журналістику, ніж просте дослідження теорії (хоча його я теж вважаю досить ефективним).