Displaying items by tag: Культура — РІО Бердичів

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 2010

Середа, 16 Жовтня

  • buhoblik800
  • TehnoMayster remont800

У боротьбі за незалежність та суверенітет своєї держави проводять свої дні ось уже третій рік українські сини. Запеклий ворог увірвався на територію, де панував мир та спокій, і змусив молодих хлопців та чоловіків взяти зброю до рук і захищати свою Батьківщину.

Програма заходів в Бердичеві з нагоди Дня Захисника України, свята Покрови Пресвятої Богородиці

2 жовтня о 16.00 годині в БК ім.Шабельника концерт гурту "Кралиця" в підтримку Збройних Сил України АТО.

З 6 по 12 вересня 2016 року працівники відділу культури і туризму Бердичівської райдержадміністрації та Бердичівського районного центру культури і дозвілля відвідали м. Легніца Вроцлавського воєводства у Республіці Польща.

Мабуть, нинішнє молоде покоління мало що знає про те, хто такі підпільники та партизани. В шкільній програмі на уроці історії про це говорять, читають, але одні цікавляться, а інші просто швидко перегортають сторінки підручника, навіть не намагаючись вникати у суть.


А от наші батьки, наші бабусі та дідусі, як ніхто інший, можуть сказати, що це за люди та який вклад в історію вони зробили. Бо одні приділяли багато часу і уваги вивченню цієї теми, як вимагалося у той час, а інші були безпосередніми учасниками та свідками подій Другої світової війни, яка і стала поштовхом до виникнення вищезазначених організацій.


Коли ворог за кілька днів захопив значні території, поставало питання створення груп, котрі б протидіяли намірам фашистського керівництва. Велика кількість добровольців, а деякі були ще зовсім юними, йшли на фронт. Збройний опір окупантам чинили такі об’єднання українських громадян, як партизанські загони, групи опору і підпільні організації. Своєю непохитною волею, відважністю та прагненням до перемоги вони увійшли в історію, як хоробрі борці за перемогу.


Пройшло вже багато років з того часу, коли весь світ став учасником кровопролитної війни, а нині подвиги наших дідів та прадідів повторюють мужні сини України, пам’ять про героїв того часу не стирається віками, бо «Ніхто не забутий, ніщо не забуте…». Тому на підтримку ініціативи ветеранів війни, з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Другої світової війни 1941-1945 років та увічнення їхньої пам'яті щорічно 22 вересня Указом Президента України від 30 жовтня 2001 року українці відзначають День партизанської слави.


Згадати героїчні подвиги бердичівських партизанів та підпільників, які, ризикуючи своїм власним життям, вступали у боротьбу з окупантами, в стінах загальноосвітньої школи №7 зібралися школярі, викладачі, представники міської влади, а також рада ветеранів міста та школи. Саме тут в актовій залі пройшла історико-мистецька година «Пам’ятаємо. Славимо. Вшановуємо».


Зі словами подяки учням та вчителям школи за збереження пам’яті про партизанів та воїнів-підпільників виступив голова союзу ветеранів міста Сергій Железняк. Нагадувати дату війни і те, що робили німці, він не став, лише розповів про листівку, яку німецьке командування писало для своїх вояків. Це була пам’ятка для німців, як потрібно воювати, в якій були чіткі накази вбивати не лише чоловіків, а й жінок та дітей.


В Бердичеві залишилося всього три партизани (91, 93 та 96 років). Хоч вони вже поважного віку, але пам’ятають ті події і радіють, що нині їхні діти, внуки та правнуки живуть нормальним життям. Крім того, голова союзу ветеранів міста зауважив, що школа №7 є єдиним закладом в місті, де бережуть пам’ять та вшановують цих людей і за це велика вдячність.


На свято завітав також племінник Володимира Завадського, героя Бердичівського підпілля, котрий влаштовував у тилу ворога різні диверсії і у січні 1942 року став керівником Бердичівської підпільної антифашистської організації.


«Наші воїни недарма клали голови за мир та свободу. Німці навіть і не очікували, що буде такий патріотизм», - ділився роздумами з присутніми Віктор Феліксович. Сам же він, будучи дитиною, запам’ятав, як його батько працював у типографії, разом з іншими друкував підпільні листівки, а потім їх перевозили велосипедами.
Подякувала за пам’ять про воїнів-героїв того часу і голова ветеранської ради загальноосвітньої школи №7 Олександра Орловська та побажала нинішньому молодому поколінню якомога більше цікавитися людьми, які зробили значний вклад в боротьбу за мир.


По закінченню заходу відбулася церемонія покладання квітів до пам’ятника героя Бердичівського підпілля Володимира Завадського, до братської могили партизанів-підпільників на старому кладовищі та до меморіалу «Слава Героям!».

Кожен народ хоче і прагне жити у мирній країні. В країні, де люди поважають один одного, допомагають у важкі хвилини, підтримують, коли це так необхідно. Всі хочуть прокидатися і радіти тому, що відбувається навкруги, радіти кожній хвилині, прожитій у дружбі, злагоді, любові та взаєморозумінні. І не важливо, доросла це людина чи ще зовсім маленька дитина. Мрія про мир є найзаповітнішим бажанням усіх без винятку.

Пророче свого часу звучали слова відомого українського письменника Олександра Довженка «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Нині історія нашого народу зазнає змін, але є також і усталені факти, які протягом століть розповідають про події, що змінили життя людей, змінили погляди, змінили країну. І та людина, що ними цікавиться, в першу чергу, стає частиною свого народу.

20 вересня о 13.00 в приміщенні Дитячої бібліотеки (вул. Європейська, 15) відбудеться презентація історико-краєзнавчого нарису Анатолія Горобчука "Бердичів. Історія міста від заснування до сьогодення" (друге видання).

Серед цілої когорти професій, що покликані служити людям, однією з небезпечних, але водночас і мужніх, є професія рятувальника. Працівники аварійно-рятувальних служб, працівники цивільного захисту підприємств, установ та організацій – це ті, хто, працюючи у складних умовах, у будь-яку пору року і час доби, за будь-яких погодніх умов стають на захист людей.

Болючими сторінками в історії Бердичева є події 1941 року, коли місто потонуло у плачі, крові та криках. Криках матерів, дітей та навіть чоловіків. Спогади про жахіття, що змінили історію міста та історію окремого народу, до цього часу залишаються у пам’яті свідків та очевидців трагедії, тих, хто зміг захиститися сам та захистити своїх рідних, та тих, хто за розповідями своїх дідусів і бабусь знає, що насправді трапилося.

anoliya zb 800

  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

На правах реклами

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. МЮДа 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 2-15-73, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.