В місті останні кілька місяців штучно нагнітаються настрої громади щодо перейменування вулиць міста. Тому варто глибше поглянути на цей процес та розібратися, чому остаточне рішення по перейменуванню вулиць у Бердичеві вирішувалося головою облдержадміністрації в Житомирі.
Одразу варто відзначити, що загальний рівень чиновників міськвиконкому нині дуже низький. Часто доводиться їх переконувати в очевидних речах. З питань перейменування зараз взагалі дійшло до повного абсурду. Спочатку працівники Василя Мазура не виконали законодавства про декомунізацію, а тепер замість відповідної роз’яснювальної роботи з населенням витрачають свій час та енергію на збурення громади з «війною за кожну комуністичну вулицю». Очевидно, що замість того, щоб вирішувати проблему жахливої води в крані чи поганих доріг в Бердичеві, увагу суспільства відволікають питанням, де можна містян зіштовхнути лобами.
Як депутат Бердичівської міської ради та член комісії з перейменування вулиць, провулків, площ міста, вважаю за необхідне викласти власні висновки з цього питання.
По-перше, комісія з перейменування вулиць, провулків, площ міста Бердичева не виконала вимоги Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в частині дотримання термінів, визначених Законом щодо проведення заходів з декомунізації в місті.
Нагадаю, що з моменту вступу в силу даного Закону до листопада місяця 2015 року відповідні дії повинна була вчинити Бердичівська міська рада ще шостого скликання. В період з 21.11.2015 року по 21.02.2016 року перейменування повинен був здійснити міський голова Бердичева Василь Мазур. Натомість, внаслідок затягування реальної роботи Комісії з перейменування вулиць, провулків, площ міста, вимоги Закону України «Про засудження комуністичного тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» реалізовані не були. Відповідно, відповідальність щодо виконання даного Закону була свідомо перекладена на Голову Житомирської обласної державної адміністрації Сергія Машковського
По-друге, під час роботи Комісії з перейменування вулиць, провулків, площ міста Бердичева не враховано вимоги Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті учасників боротьби за Незалежність України у XX столітті», реалізації політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам’яті про боротьбу та борців за незалежність України у XX столітті. Зокрема, не враховано моїх пропозицій (напрацьованих в колі експертного середовища) та листа від народного депутата Ігоря Луценка щодо назв вулиць українських героїв, життя та діяльність яких безпосередньо пов’язана з історією України та міста Бердичева.
По-третє, станом на сьогодні виважене, кваліфіковане та професійне рішення прийняте Житомирською обласною топонімічною комісією на своєму засіданні 16 травня 2016 року, а потім ухвалене дуже компромісне розпорядження голови Житомирської облдержадміністрації Сергія Машковського.
І на цьому варто було б ставити крапку, але голова Комісії з перейменування вулиць, провулків, площ міста Бердичева Надія Мохно, робота якої в цьому питанні є явно незадовільною, намагається виправити своє недоопрацювання. Більше того, Василь Мазур, як міський голова, включив до порядку денного сесії Бердичівської міської ради проект рішення «Про перейменування вулиць», який напряму суперечить законодавству з декомунізації. Натомість не включено на розгляд депутатів проекту рішення про мораторій на підвищення тарифів. Як то кажуть, «соупадєніє»?
Олексій Побережний, депутат Бердичівської міської ради
Скільки ще Мазур знущатиметься над українцями?!
Дороги не робить, вода ржава, бюджет дерибанить, а бердичівляни на вибори не прийшли і вийшло що вчителі з лікарями знову обрали нам цього чорта лисого.
на вилы трутня. и андрушу то же.