Музейна експозиція до Дня пам’яті Героїв Крут — РІО Бердичів

Музейна експозиція до Дня пам’яті Героїв Крут

29 січ. 2021 Павло Скавронський, директор Музею історії міста Бердичев

В Музеї історії міста Бердичева підготовано і виставлено для огляду тимчасову музейну експозицію до Дня пам’яті Героїв Крут. Там розміщено детальний план залізничної стації Крути з зображенням позицій розташувань військових формувань та пояснювальним текстом: «16(29) січня 2018 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний схід від Києва розпочався бій, який тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва».

Можна побачити в експозиції і копії фотознімків відомих нам оборонців Києва Григорія Пипського та Миколи Ганкевича, які загинули безпосередньо під Крутами, Осипа Твердовського та Івана Шария, які брали участь в цьому бою, командувача боєм Аверкія Гончаренка. «Не наважуючись зустріти ворога у Бахмачі, де перебувало до 2 тис. по-більшовицькому налаштованих робітників, Аверкій Гончаренко наказав відступити до залізничної станції Крути і зайняти оборону. Туди вони дісталися вже 28 січня 1918 р. Позиції, розташовані за кілька сотень метрів від самої станції, були непогано підготовлені для бою. На правому фланзі вони мали штучну перешкоду — насип залізничної колії, на лівому — студентська сотня в складі вже наявного там загону почала риття окопів і спорудження земляних укріплень. Командувач загону Григорій Гончаренко (22.10.1890-12.04.1980) мав у своєму розпорядженні 4 сотні бійців, переважно студентів та юнкерів. Студентський курінь був поділений на чотири чоти (взводи) по 28030 чол. Три з них зайняли позиції в окопах, четверта, що складалася з наймолодших та тих, хто не вмів стріляти, перебувала у резерві» — таку інформацію подано в експозиції, як коментар до фотознівків.

Поміщено в експозиції і вірш відомого українського поета Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», написаний ним ще у далекому для нас 1918 р.:

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих…

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце — грає вітер
І Дніпро-ріка…

На кого завзявся воїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.

А сучасні фотознімки станції Крути в експозиції мають такий пояснювальний текст: «Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять… Немов будять приспану й присипану порохом забуття за часів СРСР нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики…».

Відео


  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

Три ведмеді запрошують на роботу

На правах реклами

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.