У вівторок, 19 січня, відбулась IV позачергова сесія Бердичівської міської ради, на якій було вирішено звернутись до Бердичівської районної ради із пропозицією передати з комунальної власності району до комунальної власності міста об’єктів, що знаходяться на території Бердичівської міської територіальної громади. Якщо простіше, мова йшла здебільшого про районну лікарню (а також районні стоматологію і архів, приміщення по вул. Садова, 3, стадіону в Скраглівці та табору «Березовий гай), чий перехід у підпорядкування місту здійняв шквал емоцій і досі є одним із найбільш обговорюваних питань депутатів міської та районної рад.
Ми вже не одноразово писали про обговорення об’єднання ЦМЛ, яка зараз є «ковідною» і не може приймати пацієнтів у повному обсязі, з районною лікарнею, та створення єдиного центру з надання медичних послуг, а також про можливе переміщення інфекційного відділення на територію районної лікарні тощо. Проте єдиного рішення і плану подальших дій досі не було. Було зрозуміло лише те, що в районі проти таких маніпуляцій, бо вважають, що районну лікарню просто хочуть закрити. Міський голова Бердичева Сергій Орлюк під час сесії вкотре наголосив, що це не так. Закривати районну лікарню ніхто не збирається. Навпаки, прийняття її Бердичівською громадою стимулює її подальший розвиток та допоможе не лише вистояти, а розвинутись та перейти на новий етап функціонування, створити разом із ЦМЛ один потужний медичний територіальний центр, до співпраці з яким, можливо, залучити приватні медичні кабінети, які можна буде надавати в оренду та також отримувати кошти для утримання та покращення матеріально-технічної бази єдиної лікарні.
Мер нагадав, що 03.11.2020 року у них відбулась перша сесія, під час якої майно, що було в районі, розділили на 4 громади. Бердичева в тому рішенні не було взагалі, бо ще не було Бердичівської громади. Зараз до міста увійшли Скраглівка і Підгороднє, яких при прийнятті рішення тоді не було враховано взагалі. А жителі цих сіл мають право на свою частку. Потім вийшов Закон №1009, щодо процедури розподілу майна і, виявилось, що Бердичів теж має право на цю частку. Проте частка місто не влаштовує, бо ми маємо право на усі об’єкти, що належать нам територіально. Та, з юридичного боку, є нюанси. Не погоджуватись із запропонованою часткою значитиме, що ми відмовились і тоді частка Бердичівської громади просто буде перерозподілена між іншими ОТГ і буде підставою для того рішення, до якого прагнуть в районі.
Відповідно до цього ж закону райрада має прийняти рішення по лікарні до 1 липня поточного року. Якщо доти питання вирішення не буде, лікарня автоматично перейде до міста.
Тож було прийняте рішення звернутись до району офіційно передати усі ці об’єкти місту в унітарне підпорядкування. Тоді, мовляв, район змушений буде реагувати на дії міста, а не навпаки. Відповідно до закону їх і так мають передати Бердичеву, але таке звернення стане іще одним аргументом того, що вони мають це зробити. І зробити це – у повному обсязі, без поділу на частини.
Згадували також, як велись перемовини – багато і ні про що. 28 грудня були останні перемовини з громадами району, де ними було прийняте рішення (мер не давав на це добро), що наша частка буде в залежності від того, яка кількість населення приходиться міській громаді від району. Тут спірне питання, бо точної кількості людей нема. Чому саме така формула – невідомо. Усі ці об’єкти знаходяться на території громади, тож відмовлятись від них ніхто не збирається. Дати добро, щоб ділили без нас, як це було на першій сесії – невірно зі сторони райради, для якої чомусь немає Бердичівської громади.
Сергій Орлюк висловив думку про те, що непотрібно знову сваритися та з’ясовувати стосунки, якщо можна знайти компроміс і разом працювати на спільний результат. Від району вже була спроба «віддати» щось місту, розповів мер. Тоді під час розформування районної бібліотеки місту запропонували забрати їхні комп’ютери 2004 року випуску. Міський голова наголосив, що Бердичеву не потрібні їхні комп’ютери, а потрібне майно, що є на нашій території і нам належить по закону.
Ситуація по лікарні за словами міського голови зараз катастрофічна. В районному бюджеті взагалі не передбачені гроші на районну лікарню чи утримання будь-яких із вищезгаданих об’єктів. Депутати райради бачать і доносять до нас наступну схему вирішення ситуації: перехід райлікарні в підпорядкування Райгородку з усіма супутніми документами та ПДФО, а перед нами ставлять завдання зробити так, щоб це підприємство жило, тобто платити свій відсоток на його утримання. При тому, що ПДФО йтиме туди. За словами міського голови, виглядає, наче афера.
Лікарня живе за рахунок того, які послуги надає. Станом на сьогодні районка надає 4 пакети послуг, тоді як міська лікарня – 19. Умов для обслуговування людей з обмеженими можливостями, наголосив Сергій Орлюк, там немає (відсутні в повній мірі пандуси, ліфти, вбиральні тощо). За таких умов лікарня проіснує ще місяць-півтора, максимум квартал. Тоді ймовірні наступні варіанти розвитку. Перший – коли лікарня таки перестане приносити прибуток зовсім, її віддадуть, мовляв, розбирайтесь, що робити далі, і це не найгірший варіант. Найгірший – це коли півлікарні здадуть на 49 років і тільки після того віддадуть.
Те, що пропонує район, ніяк не сходиться з нашим майбутнім, наголосив міський голова. Тому, після внесення правок до рішення, зокрема щодо надання райрадою місту об’єктів у повному обсязі, без жодних часток, а також про надання згоди прийняти безоплатно із комунальної власності Бердичівської районної ради до комунальної власності Бердичівської міської ради, об’єктів, які знаходяться на території Бердичівської міської територіальної громади та стати їх унітарним засновником, депутати проголосували за оновлений документ та вирішили у даному вигляді передати його на розгляд сесії депутатів району.
Проголосували за таке рішення міські депутати одноголосно.