Тобто вдруге не затвердили його на посаді старости сіл Рея та Гвоздава, як це пропонувала голова селищної ради Ірена Лісова. Сталось це на позачерговій сесії, яка відбулась 29 грудня увечері.
О 17.00 в залі засідань Гришковецької ради були заповнені майже всі місця за круглим столом (прибули 21 депутат з 22-х) та всі лавки і стільці для глядачів цього дійства. Біля будівлі ради про всяк випадок знаходилась патрульна машина поліції.
Ірена Лісова оголосила порядок денний сесії з одного пункту – «Про затвердження на посаду старости в Рейський старостинський округ» (поки що не називаючи прізвище своєї кандидатури). Ярослав Сидорчук натомість хотів включити ще й обговорення ситуації, яка відбулась в Осиківскій адмінбудівлі, та була розтиражована на сторінках Фейсбуку (де буцімто побились депутатка ради та працівниця апарату). Але у відповідь йому сказали, що будуть говорити лише тоді, коли з цією ситуацією розберуться правоохоронні органи та нададуть відповідне представлення.
На столі перед головою селищної ради лежали кілька стосів паперів, з читання яких вона і почала сесію. Виявляється, це були звернення жителів Реї та Гвоздава щодо кандидатур старости. В першому зачитаному довго перелічувалось скільки всього доброго і хорошого зробив для села колишній його очільник Ігор Мосійчук та додавались листи з підписами 308 жителів. Друге звернення надійшло від релігійної громади Реї, також з проханням залишити старостою Мосійчука. І третє звернення, від керівників сільгосппідприємств теж було на користь колишнього сільського голови
.
Але було й четверте звернення з проханням призначити старостою Вадима Рафаловського (підприємця з Реї), за якого активісти зібрали 276 підписів.
Глядачі сесійного дійства теж були поділені на дві приблизно рівні частини, і розмістились по різним куткам актової зали. І кардинально, по-різному, сприйняли подальші слова головуючої про те, що вона знову висуває на посаду старости кандидатуру Ігоря Мосійчука.
Йому надали можливість для короткого виступу, а далі почалось обговорення, яке тривало більше години. Спочатку депутати, а потім і всі бажаючі могли задавати питання, розказувати свої історії чи історії своїх рідних та близьких, як за Мосійчука, так і проти нього. По залі роздали ксерокопії судової справи 2008 року за його участю, говорили про ремонт клубу, про місце для поминок, про будматеріали та його баранів, які ходять по центральній алеї села. Згадували і землю для атовців, і про квартири для багатодітних, і про шинкарок в селі, і про те, що його бояться люди, бо знають, що може помститись.
Так само багато говорили і про позитивні справи Ігоря Володимировича, про благоустрій біля адмінбудівлі, про дитячий садок, де відкрилась вже третя група вихованців, про церкву, спортивну секцію та дорогу на Гвоздаву. На підтримку Мосійчука виступив священник місцевої церкви та керівник найбільшого сільгосппідприємства Юрій Тарахтелюк.
Але на результат голосування депутатів це не вплинуло. Підтримали пропозицію селищного голови лише шестеро депутатів, проти було дев’ятеро, а ще троє – утримались.
Після такого голосування ця ситуативна депутатська більшість почала вимагати, щоб зараз же заслухати кандидатуру Вадима Рафаловського на старосту сіл Рея та Гвоздава, але Ірена Лісова категорично відмовилась це робити. Вона сказала, що наступного разу кандидатури будуть обговорювати спочатку на засіданнях депутатських комісій, і лише потім виносити на розгляд сесії, як того і вимагає закон про місцеве самоврядування. Але знову ж не сказала, чи це буде нова кандидатура, чи ця сама.
Деякі депутати та активісти після таких слів хотіли завадити голові вийти з сесійної зали, блокуючи вхідні двері, виникла нервова штовханина, яка ледь-ледь не перейшла в бійку. Напевно тоді хтось і викликав поліцію знову, але поки та приїхала, ситуація вже була тихою і мирною. Групи «вболівальників» вже роз’їхались, і селищна голова вже могла спокійно виходити, хоча більшість працівників апарату ще й в такий пізній час залишались на роботі, адже останні дні року є дуже напруженими для здачі різноманітних звітів.
Розходячись, учасники та глядачі дійства міркували про шляхи вирішення кризової ситуації у Реї. Можливо, потрібно висунути зовсім третю кандидатуру на старосту, щоб не ділити село навпіл, а, можливо, взагалі перекроїти межі старостинського округу, і наприклад, доєднати його до Гальчина, адже по закону саме рада ОТГ вирішує ці питання.
Наступного дня я спеціально заїхав до Реї, і побачив лиш те, що і раніше – чистоту в центрі села, розпочатий ремонт клубу та поневіряння сільської бібліотеки (триває ремонт приміщення для неї), до якої саме додавались книги з бувшої районної бібліотеки. Запропонував перейняти досвід Семенівської ОТГ, де всі сільські бібліотеки об’єднали зі шкільними, адже основні читачі книг – діти.
За кілька хвилин, звичайно ж, не побачиш тих внутрішніх течій, які вирують у будь-якому селі, тому й була раніше цілком справедливою колишня практика прямих виборів очільника села, яку нині змінила зелена монобільшість.
За підсумками цієї історії, як би вона не закінчилась, думаю, було б доцільно звернутись до народного депутата, щоб він ініціював внесення до закону про місцеві вибори змін, які б детальніше прописали процес висунення та затвердження старост, або ж повернули пряме голосування.