Саме так, як в лапках в заголовку, раніше називали п’янку, якою зазвичай завершувалось будь-яке засідання партбюро, профкому чи інші владні заходи у радянські часи. Зараз це називають незавуальовано і просто – фуршет. От і у вівторок перша сесія не завершившись офіційно, тим не менш плавно перейшла у більш приємне спілкування, ніж в сесійній залі. Але не для всіх.
На третьому поверсі зібрались лише керівники партійних організацій, бердичівські депутати обласної ради та гості з району та області (може хоч там їм дали слово сказати). Прості депутати повиходили з міськради, покрутились та й пішли відзначати перший день депутатства своїми компаніями.
Взагалі на цій сесії стала помітна різниця між «простими» депутатами та партійними керівниками, адже прізвище керівника називають першим при голосуванні з будь-якого питання, а за ним називають прізвище членів цієї ж партії. Відповідно і голосують вони точно так же, як і їх очільники.
А, можливо, просто керівниками партійних осередків є більш досвідчені у місцевому самоврядуванні, тому й були активнішими на першій сесії, ніж новообрані депутати. А останні розберуться з депутатською кухнею та будуть більш активні та самостійні на наступних сесіях чи комісіях.
Та й новий міський голова теж трохи плутався у формулюваннях, послідовності ведення сесії чи дотриманні процедурних моментів. Але і Сергій Орлюк, і депутати не раз підбадьорювали один одного репліками, мовляв, навчимося ще і все буде в нас гаразд.
Раз по раз, при виникненні якихось питань, доводилось виступати з роз’ясненнями керівнику фракції «Європейська солідарність» Віталію Березовенку, і до його виступів таки прислухались. Взагалі він, напевно, був би найефективнішим на посаді секретаря міської ради, якщо б така ефективність не лякала інших учасників місцевого політичного процесу.
Згідно розданих документів у робочій частині сесії (після вітань, отримання посвідчень та прийняття присяги) було заплановано до розгляду П’ЯТЬ питань:
1. Про початок повноважень Бердичівського міського голови.
2. Про початок повноважень депутатів Бердичівської міської ради.
3. Про затвердження регламенту Бердичівської міської ради.
4. Про затвердження положення про постійні комісії Бердичівської міської ради восьмого скликання.
5. Про утворення постійних комісій Бердичівської міської ради та обрання їх голів.
Але після майже одностайного прийняття двох перших формальних питань застопорились на третьому. Олексій Побережний наголосив, що прийняття регламенту буде вважатись незаконним, бо він не був оприлюднений на офіційному сайті за 10 днів до голосування, тому необхідно відтермінувати його до наступної частини сесії, яку провести 11 грудня. В кулуарах, між тим, говорили, що фракція партії «Українська стратегія» «стала в позу» через те, що її представників не запросили на одне з засідань (останнє) погоджувальної групи.
Сергій Орлюк погодився з такою позицією і поставив на голосування перенесення прийняття регламенту на 11 грудня, що й було зроблено більшістю голосів.
Перед прийняттям двох останніх питань виступив «з трибуни» Ігор Романський і теж розповідав про якісь невиконані домовленості щодо призначення голів комісій і навіть згадав, як Василь Мазур 5 років тому надав такі посади навіть опозиційним фракціям (тільки чомусь промовець не згадав, як при першій же нагоді той же Мазур відразу познімав всіх опозиціонерів з почесних, хоча і досить бутафорських посад – авт.)
Цікавим було і голосування з приводу звільнення колишнього заступника міського голови Сергія Онофрійчука. Він просив у заяві, щоб його звільнили з формулюванням «Згідно з закінченням дати повноважень», а голова поставив на голосування формулювання «За згодою сторін». І ось проти такого рішення синхронно проголосували депутати «Європейської солідарності» і партії «Сила і честь» (що зовсім не дивно) і підтримали їх всі четверо депутатів «Української стратегії Гройсмана». Але все одно 22 голоси вистачило, щоб рішення було прийняте.
На запитання журналіста, що Сергій Петрович планує робити далі, він відповів, що піде оформлюватись в центр зайнятості. І оскільки до частування на третьому поверсі колишнього заступника не запрошували, то його проводжали на другому.
P.S. Під час обговорення в залі питання звільнення Сергія Онофрійчука несподівано слова попросила жінка в капелюшку. Вона розповіла, що їй, матері-одиначці чотирьох дітей, Онофрійчук дуже довго обіцяв допомогти з вирішенням житлових проблем, а якщо його звільнять, то вона не буде знати, до кого звертатись. Присутні усміхнулись з цього, але сказали, що все ж таки виконають волю Сергія Петровича і відпустять його, а з тим, хто буде надалі щось обіцяти, визначаться пізніше.
P.P.S. Якщо цього дня для того, щоб «вивісити» на 10 днів проект рішення про регламент, перервали сесію, то на наступній її частині те ж саме може статись і з кандидатурою секретаря ради. Адже саме не оприлюднення заздалегідь на сайті кандидатури Володимира Пономарчука 5 років тому стало для Мазура приводом, який хоч трохи легітимізував прийняте судове рішення на його користь.
P.P.P.S. Найкращим виявом дружби між новими керівництвами міста і району було б не просто взаємні запрошення на сесії рад, а найшвидше замовлення технічної документації на ремонт дороги біля районної поліклініки та безпосередньо її ремонт в найкоротші терміни.