Сьогодні в Бердичеві вже виконується вчорашнє рішення виконавчого комітету про посилення карантинних заходів та повне закриття міських ринків.
І дійсно, на центральному ринку закриті всі павільйони, які ще вчора працювали, патрульні екіпажі поліції вранці перевіряли виконання цього рішення, а валютчики працювали в масках.
Але на території поряд з районною автостанцією, яка формально не вважається ринком, продовжувалась торгівля, хоча й не така жвава, як раніше. Саме про можливість впорядкування і розвитку цієї території малось на увазі в заголовку замітки.
Досі всі робили вигляд, що такого явища як стихійна торгівля в Бердичеві майже немає, але вчора на засіданні виконавчого комітету головний санітарний лікар наголосив, що проблемою є саме стихійна торгівля по вулиці Маложитомирській, та мабуть його не почули.
І якщо не вдається вже десятки років її розв’язати, то нинішній карантин якраз гарна нагода для цього. Не ховати голову у пісок, не робити вигляд, що ніхто тут нічим не торгує, а визнати цю територію придатною для ринкової торгівлі і впорядкувати її.
Для цього можливо надати її офіційно в оренду дирекції ринку, або будь-якому іншому суб’єкту підприємницької діяльності та встановити орендну плату диференційовано в залежності від типів товару, який тут має організовано продаватись.
Найменшу плату встановити в разі, якщо суб’єкт господарювання обладнає умови для торгівлі виключно власно вирощеними у власному присадибному господарстві овочами чи фруктами, адже ті тіточки та бабусі, які привозять з села чи з Корніловки власні огірки чи ягоди, опиняються на ринку в самому найгіршому становищі. Для них можуть бути передбачені складні столики чи інші найпростіші умови для торгівлі.
Тут місто могло б надати преференції, наприклад, жителям Скраглівки, які не побоялись увійти у міську громаду на відміну від жителів Бистрика чи Гришковець, які криком кричали, що не хочуть у Бердичів.
На жаль, останнім часом перекупки скупали такий товар ще на виході з автобусів, і перепродували його вдвічі дорожче на зайнятих для себе наперед місцях. Та й підприємці, які торгують привозними овочами та фруктами займають разом зі своїми бусами стільки площі, що там могло б розміститись десяток сільських тіток з дешевшим товаром. Сьогодні вони взагалі нічого не платять з місце торгівлі, а був би господар цієї ділянки та адекватна ціна (вища в кілька разів ніж за торгівлю власно вирощеним товаром), то б десять раз подумали, ч заїжджати сюди своїм бусом чи автівкою.
Та само давно потребує вирішення проблема ремонту вулиці Миру поблизу ринку та встановлення обладнання для отримання плати за паркування, наявність постійно діючих точок з продажу самогону, сезонної торгівлі овочами, добудова критого ринку та ще чимало проблем, які десятиліттями не вирішуються навколо ділового центру Бердичева, знаменитих Яток.