Продовжуючи тему реформування майбутньої Гришковецької ОТГ, хотілося б зупинитись ще на кількох напрямках можливого розвитку.
Так, в програмах деяких кандидатів на посаду голови ОТГ є теза про необхідність створення комунального підприємства для обслуговування будівель та споруд та робіт з благоустрою. Щоб зрозуміти, яким воно має бути, напевно, було б правильно проаналізувати діяльність уже діючих аналогічних підприємств.
В Бердичівському районі років з десять тому вже хотіли таке створити. Купили навіть автомобіль і трактор для нього, але після кількох років безуспішних спроб «запустити» цю ідею в роботу, врешті-решт від неї майже відмовились. Майже, бо нині все-таки існує комунальне підприємство КРЕП, на балансі якого утримується будівля райдержадміністрації і ще кілька об’єктів комунальної власності. Воно не має ніякої власної техніки, лише сторожів і прибиральниць, а за комунальні послуги (опалення, вода, електроенергія та вивіз сміття) платить міським організаціям.
Є вже хоч і невеличкий, але досвід створення і роботи комунального підприємства у Семенівській громаді. Там таке підприємство створив ще Микола Миколайович Шеретун, коли був головою Іванковецької сільради. Тоді постала проблема оформлення земельної ділянки під кладовище, а згідно діючого законодавства лише на комунальне підприємство можна її оформити. У спадок це підприємство перейшло до Семенівської ОТГ, але фактично зараз не функціонує.
Хоча я вважаю, що таке підприємство дійсно може принести чимало користі в об’єднаній громаді. До цього часу роботами з благоустрою в селах займались сільські голови, які залучали до прибирань всю свою наявну «рать»: працівників сільради, бібліотекарів, зав клубів і т.д., а також допомогу підприємців і аграріїв. На якісь більші інфраструктурні проекти грошей у них не було, тому навіть ями в асфальті посеред села бовваніють в деяких селах вже десятиліттями.
Комунальне підприємство майбутньої ОТГ має стати, по-перше, балансоутримувачем всіх комунальних споруд на території (про це я вже писав в першій частині статті), а по-друге – ефективним замовником найрізноманітніших послуг у місцевих підприємців. Тобто, не потрібно утримувати штат водіїв, трактористів, двірників, сантехніків та мати власну техніку і обладнання. Треба мати лише інформацію та довгострокові договори з підприємцями, у яких є така техніка і які надають подібні послуги.
По суті, і сьогодні таким способом сільради чистять сніг на вулицях, збирають сміття чи виконують інші необхідні роботи. Але підприємці мають бути впевнені, що з ними своєчасно і повному обсязі розрахуються, а не будуть місяцями обіцяти почекати то рішення сесії,то схвалення казначейства, то ще чогось. Тому саме комунальне підприємство має бути замовником послуг, а не безпосередньо рада ОТГ.
А ось кого б корисно було б мати в штаті підприємства, то це інженера-будівельника, який зміг би оформити всі необхідні документи для отримання ліцензії на проведенні будівельних, а особливо дорожньо-будівельних робіт. Тоді це комунальне підприємство могло б виступати не лише замовником робіт і послуг, але і їх виконавцем, хоча б і віртуальним.
Адже нині ті фірми, які виграють багатомільйонні тендери на будівництво і реконструкцію доріг чи будівель, в більшості випадків мають лише печатку, директора, бухгалтера і інженера. Після того, як вони виграють якийсь тендер, наймають робітників, наймають техніку, купують матеріали і комплектуючі і безпосередньо щось будують. Але, мало того, використовують на ці реальні роботи вони трохи більше половини від виділених коштів, так ще й працівників, як правило, привозять з інших регіонів. Якби таким виконавцем було б місцеве комунальне підприємство, то воно могло зробити за ці ж гроші набагато більше робіт, і забезпечити роботою саме місцевих мешканців.
Ще одним серйозним напрямком роботи майбутньої громади має бути діяльність по формуванню і втіленню в життя сталої енергетичної стратегії. Крім звичних заходів енергоефективності будинків та споруд, треба думати і про майбутнє нарощування енергетичних можливостей території. Оскільки в нас родовищ нафти і газу немає, а мала гідроенергетика, сонячна і вітрова енергетика потребують великих інвестицій, то найбільшим реальним напрямком такої стратегії може бути ефективне використання і постійне поповнення лісових ресурсів. Коротше кажучи, потрібно вже сьогодні будь-які вільні земельні ділянки заліснювати і робити це постійно. Деякі ОТГ вже почали діяльність по поверненню лісів АПК в своє користування, думаю, Гришковецькій громаді теж потрібно бути цим зайнятись.
Але ліси, поля чи водойми навряд чи зможуть надати дійсно серйозного ривка для економіки краю. Адже в сьогоднішній економіці, а тим більше в завтрашній, основним ресурсом для створення матеріальних і духовних благ є люди, а не земля, надра чи корисні копалини. Зараз найбагатшими людьми планети є власники соціальних мереж, пошукових систем або ж творчі особистості в сфері кіно, медіа, спорту, мистецтва, тощо.
Саме тому, точкою росту, своєрідним драйвером території може стати те, що після закриття школи-інтернату в 2021 році постане на цьому майданчику. Ще до цієї дати селищна рада має мати план перетворень і своєчасно подати його до обласної ради, щоб територію і будівлі віддали саме для ОТГ, а не продали комусь з житомирян чи киян.
А план такий має включати в себе, по-перше, створення новітнього освітнього закладу по підготовці ІТ-спеціалістів (школа веб-майстрів, комп’ютерна академія, SEO-університет тощо); по-друге – створення коворкінгів, кол-центрів, фото- і відео- студій, контент-майстерень тощо; а по-третє – проведення тренінгів, семінарів, виставок, з’їздів, фестивалів та інших івентів. Говорячи простими словами, створити тут місце, де могли б жити, вчитись і творити креативні люди. Так, це не просто, але так – це перспективно.