Поки у Верховній раді України намагаються склеїти нову коаліцію, за кулісами вже повним ходом ідуть перемовини про кандидатури нових міністрів уряду Гройсмана. В презентації своєї програми майбутній прем’єр-міністр озвучив лише кілька прізвищ реформаторів, які будуть виводити країну з кризи, але повний список нового кабінету до цього часу невідомий.
Призначення мерів міст на міністерські посади – практика не нова, адже і сам прем’єр ще недавно керував сусідньою з нами Вінницею. Тоді він і познайомився з нашим міським головою на одному з засідань асоціації міських голів усієї країни. Та й, проїжджаючи з Вінниці в Київ та в зворотному напрямку, вже в ранзі спікера українського парламенту він не раз і не два робив зупинки в нашому місті. Ми не знаємо точно, чи є в нього в Бердичеві родичі, але, враховуючи історичні корені майбутнього прем’єра та нашого міста, цілком можливо.
При Януковичі міністром ЖКГ вже був колишній мер міста Комсомольська, яке по розмірам та за кількістю жителів дуже схоже на наш Бердичів. І його діяльність, порівняно з іншим тодішніми міністрами, була ще більш-менш зрозумілою. Воно й не дивно, адже мери наших міст 99% відсотків свого робочого часу присвячують вирішенню саме комунальних проблем мешканців, ну і на один процент, що залишається, можуть дозволити собі трохи попіаритись на якомусь відкритті чи професійному святі.
Чимало міських голів продовжують свою кар’єру в мерії нашої столиці. Свого часу Олександр Омельченко запрошував Василя Мазура до себе, але той відмовився. Натомість не відмовились колишній мер Кам’янця Подільського Олександр Мазурчак (до речі, гарний друг нашого мера)та Попов, який певний час навіть виконував обов’язки київського градоначальника, хоча й недовго.
І правильно зробив Василь Костянтинович, що тоді відмовився. Адже Олександр Попов став одним з головних винуватців виникнення Майдану, а його заступник Мазурчак взагалі зник з українського політичного небосхилу.
А ось тепер ситуація зовсім інша. Падати економіці країни та, відповідно, житлово-комунальній галузі вже немає куди, тож будь-які кроки будуть вести її доверху. Тому, напевно, незабаром ми станемо свідками, як досвід Бердичівського ЖКГ буде поширюватись на всю країну.
Так, ті міста, які позбавились квартальних котелень і скоротили споживання газу на чверть, знову їх відкриють, адже вони просто не знали, що можна рішенням своїх рад встановити мораторій на встановлення індивідуального опалення, і, хоч-не-хоч, а доведеться містянам на колінах приповзти до комунальних теплоенерго.
У водопостачанні теж будуть новації, адже тим містам, у яких з крана тече питна вода, терміново щось прийдеться робити, щоб не втратити прибуток продавців бутильованої рідини. Артезіанські горизонти будуть консервувати, а для комунальних потреб використовуватимуть всі можливі відкриті джерела від озер та річок до навіть боліт. Адже сьогоднішні технології здатні на очистку води витратити будь-яку кількість грошей, і навіть після цього вона може не стати придатною до споживання.
З ЖЕКами новий міністр теж, думаю, розбереться дуже швидко. На рівні постанови Кабміну або, можливо, навіть на рівні закону, буде встановлений термін в один чи два роки, який може існувати ЖЕК, ВЖРЕП чи будь-яка інша управлінська компанія. Адже саме після такого терміну, як правило, починають наростати в комунальних ЖЕКах борги, і самим правильним шляхом є відкривати нові ЖЕКи, а про старі, разом з їх боргами, просто забувати.
А ось з бродячими собаками новий міністр навряд чи щось буде робити, і, навіть, навпаки, біля всіх посольств іноземних держав ( а особливо біля посольств багатих держав) розгорнуть намети, ну і, відповідно, коробки, мішки та інше лахміття захисники тварин, навколо яких зберуться всі місцеві бродячі собаки, а якщо не вистачить, то привезуть ще собак з регіонів. Все це для того, щоб врешті-решт іноземці скинулись і надали спеціальний грант Україні (мільярдів зо три доларів) для відкриття супер-собачника на території чорнобильської зони відчуження. Перевіряти, як будуть використані кошти гранту, туди точно ніхто не поїде.
Які ще новації чекатимуть нашу країну з приходом на посаду нового міністра житлово-комунального господарства, ми дізнаємось дуже швидко, адже сьогодні найкращий в році день для планування і прогнозування будь-яких змін, навіть найфантастичніших.