Або ж Європа допоможе сталому розвитку Бердичівщини. Про це дискутували минулої п’ятниці в Красівській школі школярі, журналісти, фермери, керівники району та міжнародні експерти.
Об’єднались для такої дискусії вони в рамках круглого столу проекту «Місцеві центри досліджень та просвіти – основа освіти для сталого розвитку», передувало якому соціально-економічне дослідження, яке провели учні Красівської школи у шести селах Бердичівського району (Красівка, Сингаївка, Закутинці, Садки, Дубівка, Малі Гадомці). А «Добра справа» – це назва громадської організації, яку очолює вже давно очолює Юрій Балюк, який нині працює директором саме цієї школи.
Цікаво, що переважну більшість опитаних сільських мешканців (70 %) становили жінки, і більшість з них не працює. Головною проблемою, яка об’єднала всіх інтерв’юерів стала проблема сміття. Також проблемними сільські мешканці назвали транспортне сполучення, недоступність банківських та соціальних послуг, медичне обслуговування та діяльність правоохоронних органів.
Сказати, що цим дослідженням школярі відкрили щось нове для районних посадовців, напевно, було б перебільшенням, адже ці проблеми звучать на сотнях засідань і зборів протягом багатьох багатьох років. Присутні фермери теж ні грама не здивувались такій порядковості проблем, бо самі знають, як тяжко вивозити з посадки кілька вантажних машин сміття, і це саме робити наступного року. Воно ніби росте там під деревами.
Запрошені експерти дуже-дуже старалися розповісти присутнім, що із сміття можна робити море потрібних предметів, що життя селян якісно зміниться від проведення в село інтернету чи встановленню велосипедної парковки поблизу магазина, але якось це не надихало.
Знову і знову у цьому та сотнях подібних заходів говорять гарні речі тим, хто вже давно їх знає, а тим, хто насправді викидає сміття, чи страждає від відсутності в селі багатьох сучасних можливостей ніхто нічого не говорить, ніхто ні в чому не переконує.
Сільські жителі якщо й потребують інформації, то не просто казочок про якесь європейське благоденствіє, а конкретних фактів: де, хто, по чому купує молоко, картоплю чи свиней; коли в лікарні приймають певні лікарі чи які документи брати до пенсійного на перерахунок; зміни у розкладі автобуса, і тому подібне.
А ще добре знають, що поки будеш сидіти серед дня і слухати теревені, то не встигнеш сіно зібрати і воно може змокнути, грядки просапати чи жуків потруїти. Влітку селяни звикли трудитись, а взимку можна буде й поміркувати про сталий розвиток, чи щось подібне. Майбутнім організаторам різноманітних круглих столів (та й районним посадовцям, які полюбляють в такий же час слухати пісні і танці чи проводити різноманітні наради) варто це в майбутньому взяти до уваги.
Олександр Доманський