Керівника лісгоспу Бердичева відзначили державною нагородою — РІО Бердичів
  • Купівля промислового майданчика

Керівника лісгоспу Бердичева відзначили державною нагородою

25 вер. 2020 Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ 

- Лісівник в мені переміг, - так напівжартома висловлюється про свої професійні пріоритети Олександр Мудревський, директор державного підприємства «Бердичівське лісове господарство» Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства,  бо попри те, що частину свого трудового життя провів у виробницві – на посадах інженера-енергетика, головного інженера, перевагу все ж завжди віддавав лісовому господарству. -  Знаєте, в моменти, коли проїжджаючи лісом та оглядаючи ділянки, я подумки для себе зауважував, що ось тут я колись організовував лісосічні роботи,  а тепер на зрубах росте чудовий молодий ліс, весь час ловив себе на думці: садити та ростити ліс для мене все ж важливіше. 

Та воно, власне, по-іншому і бути не могло, адже виріс Олександр Миколайович   на Словечанщині – в краї, де ліс увійшов в життя тамтешніх мешканців, а ті своє життя без лісу також не уявляють. А враховуючи, що батько Олександра Миколайовича все життя також працював у лісгоспі – то, зрозуміло, що для сина ліс був і садочком, і позашкільним закладом, а найголовніше – справжньою школою життя. 

Були в цій школі і наставники, у яких і нині, при серйозній посаді та з сивиною у чолі, Олександр Миколайович не соромиться питати поради та вчитися.

Тут він в першу чергу згадує  директора сусіднього Коростишівського лісгоспу Валентина Ейсмонта. Той зумів розгледіти, а згодом і вміло  розвинути в молодшому колезі  те,  що називають господарською жилкою, а Олександр Миколайович щиро зізнається, що  все життя намагався чомусь у нього навчитися: стилю роботи, принципам керівництва, прийомам організації колективу…
 

- Вміти знаходити відразу кілька виходів із найскладнішої ситуації та безпомилково визначати найоптимальніший, ніколи не опускати руки та завджди мати впевненість в майбутньому, цінувати те, що маєш  і тих, хто поряд – це те, чому я впродовж всього часу, що працюємо разом,  вчуся у головного лісничого лісгоспу Григорія Івасюка – професіонала, досвіду якого не на одне покоління вистачить, - додає директор.
12 років тому Олександ Мудревський очолив державне підприємство «Бердичівське лісове господарство», котре на той час перебувало, м'яко кажучи, не в найкращому фінансово-економічному стані. Не дивлячись на це, деякі колеги  своєрідно підтримували: лісгосп багатий – витягнеш…

 - Лісгосп і дійсно багатий, - посміхається керівник. – Але не ресурсами, як здається на перший погляд. Скажімо, якщо взяти дубове господарство, котре займає 66%  від площі усіх насаджень і  яке нібито мало б давати прибутки в казну підприємства,  справжнім ресурсом стане для майбутніх поколінь, а сьогодні потребує лише витрат. Бо з 14 тисяч гектарів дубових насаджень – лише 600 гектарів стиглих, решта – молодняки та культури, котрі  на знову ж таки багатих бердичівських грунтах потребують стільки доглядів, що декому й повірити важко. Загалом сьогодні маємо 821 гектар незімкнених лісових культур, де потрібно провести щонайменше 3 догляди за сезон. Не важко порахувати, у які витрати це виливається.

Лісгосп розміщений у 4 адміністративних районах – мабуть площу має солідну, - може подумати дехто. Однак і це насправді лише додає складнощів у роботі: ліси підприємства поділені на 57 окремих контурів, відстань між якими по 10-15 км, а від адмінбудівлі лісгоспу до найвіддаленішого лісництва і всіх 100 км набереться. Зрозуміло, що і охороняти такі масиви важко, і транспортні витрати чималі.
Ще одним багатством підприємства вважається різноманіття порід, лише основних лісоутворюючих їх тут нараховується 36, а є ж ще й другорядні!
 

- Це, звісно, не може нас не радувати – де ще таке можна побачити в природніх умовах? Однак, як налагодити переробку деревини за такого різноманіття порід – питання непросте. І його керівник має вирішувати, бо аби мати кошти на збір насіння, садіння, вирощування, охорону та захист насаджень – їх потрібно заробити. Останніми роками основні надходження лісгосп мав від реалізації дров, котрі складають 75% у загальній заготівлі підприємства, тому, власне, і придбали дровокол. Нині ж склалась парадоксальна ситуація, що державне підприємство дещо витіснили з ринку дров'яної деревини. 

 - Однак руки ми не опускаємо, песимізму в нас немає і не буде -  каже директор, - і обовязково знайдемо вихід. Власне, так ми працюємо повсякчас. Якщо у сусідніх лісгоспах в певні періоди зявляються труднощі у звязку з ситуацією на ринку, то ми в режимі подолання труднощів працюємо повсякчас. Умовно кажучи, олівця з рук не випускаємо – все мусимо прораховувати. Заготовляємо лише те, що має гарантований збут. Якщо обсяги заготівлі менші – мусимо продати дорожче, аби мати кошти і на зоробітну плату працівникам, і на сплату податків,і на розвиток. Якщо купуємо техніку – то лише ту, від якої віддача буде найбільша, якщо встановлюємо нове обладнання – то маємо на роки вперед прорахувати, що від цього підприємство матиме.

Та є в Бердичівському лісгоспі і справжнє багатство, котре, за словами Олександра Миколайовича, є  тим найвагомішим аргументом, через який вранці хочеться йти на роботу, хочеться складати плани та реалізовувати їх. Це колектив підприємства – дружній і організований на роботу, де присутня справжня непідробна щирість та стосунках та взаємопідтримка. Де професійний, стабільний та потужний корпус лісничих не лише  здатен реалізувати найскладніші завдання, а на  кожного Олександр Миколайович може покластися, в кожному впевнений, що той не відбуває час на роботі, а добросовісно та відповідально служить справі, котру обрав. 

Без перебільшень, тут кожен дбає один про одного, особливо про молодь.

 - Про молодих членів нашого колективу передовсім мусимо турбуватися, їх намагаємось підтримувати чи то житлом, чи транспортом, їх необхідно виховувати – бо за ними майбутнє…

Таких же принципів дотримується і у власній сімї. Відповідно і в замін отримує любов – від внуків, повагу – від дітей. У  найважчі та найскрутніші хвилини дружина вміє знайти найпотрібніші слова, котрі додають сил, подвоюють бажання працювати.

Нещодавно Олександа Мудревського відзначено державною нагородою -  за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм йому присвоєно  почесне звання "Заслужений лісівник України".

Ми вітаємо Олександра Миколайовича із нагородою та зичимо йому нових трудових звершень, щедрої долі та усіляких гараздів.

Відео

  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

На правах реклами

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.