Маленький Матвій після перенесеної операції вже почувається краще, але все одно вони з мамою не часто виходять гуляти на вулицю, де зараз так тепло і хороше. У бронхах хлопчика, якому нещодавно виповнилось рік і два місяці, все ще чути хрипи, тож він слухняно виконує приписи житомирських медиків, які врятували йому життя.
Бердичівлянка Наталя, мама Матвійка, досі з жахом згадує події, які стались 20 березня. Жінка розповідає, що того дня, бавлячись з сином, малювали – розклали на підлозі олівці, альбом і взялись до роботи. Допомагала вправлятись братику з олівцями і його 14-річна сестричка. Захопившись процесом, родина не помітила, як швидко промайнув час, і, мабуть, малювали б ще, якби годинник їм не нагадав, що пора перекусити. Швиденько зібравши приладдя і перевіривши, чи всі олівці на місці, мати пішла на кухню, лишивши доньку з братиком. З кухні жінку вирвав крик старшої дитини про те, що Матвій задихається. Хлопчик десь знайшов олівець, який, вочевидь, закотився і який не помітили дорослі, та відкусив шматочок. Налякана мати, кинувшись до сина, витягла з рота рештки олівця та, не гаючи ні хвилини, помчалась з малечею, почервонілою від кашлю, у лікарню. З травмпункту Бердичівської ЦМЛ їх перенаправили у приймальне відділення, де маленькому пацієнту мали б викликати чергового дитячого лікаря та хірурга. Жінка каже, що хірурга, допомога якого могла б знадобитись, ніхто не викликав. Поки чекали педіатра, дитину оглянув ЛОР, який, роздивившись надкушений олівець, відзначив, що загрози життю малюка немає.
За словами пані Наталі, оглядаючи дитину, педіатр і ЛОР не почули хрипке дихання, точніше, вони її не прослухали. Покинули бердичівську лікарню мати з сином з порадою від лікаря поспостерігати за малюком добу і, якщо стан погіршиться, звернутись повторно. «В журнал звернень нас у прийомному не записали, мовляв, якщо дитина не синіє, не задихається, то і вносити не будемо, бо немає причини», – з болем згадує бердичівлянка слова медиків.
Однак хрипи і булькання в грудях сина не давали спокою матері, тож, ледь дочекавшись ранку, вони звернулись до дільничного лікаря за місцем проживання, яка, послухавши дитину, порадила їм зробити рентген і записатись на прийом до пульманолога. Зрозумівши, що втратить ще більше часу, жінка знайшла машину і поїхала з сином в обласну дитячу лікарню. Там дитину оглянули, послухали, зробили рентген і негайно почали готувати до операції, адже на знімку чітко проглядався сторонній предмет у правому бронху.
Понад півтори години мати не знаходила собі місця під операційною, де медики витягували злощасний шматочок олівця. Зі своєю роботою житомирські медики впорались блискуче – життю дитини більше нічого не загрожувало. Але пані Наталя й досі під враженням від того, як до них поставились лікарі у рідному місті. Жінка й припустити не могла, що в лікувальному закладі від них відмахнуться, мовляв, само пройде.
Свою провину в тому, що не прослідкувала за дитиною, бердичівлянка з себе не знімає і чудово розуміє, як медикам важко працювати у нинішніх умовах. Вона просто хоче, щоб було людяне і уважне ставлення до пацієнтів, особливо до дітей.
За коментарем з приводу цього дуже прикрого випадку ми звернулись до Лариси Бабікової, головного лікаря Бердичівської ЦМЛ. Пані Бабікова запропонувала матері з лікарем зустрітись у неї в кабінеті. Медика, який оглядав дитину, очільниця лікувального закладу характеризує, як хорошого фахівця з великим досвідом роботи, про якого схвально відгукуються пацієнти.
За словами педіатра, прийшовши в приймальне відділення того дня, зі слів матері зрозуміла, що вона цікавиться, чи олівець не токсичний, оскільки дитина відкусила шматочок. Медик, не заперечуючи своєї провини, стверджувала, що не чула слова матері про те, що дитина хрипить, а на руках у рідних він поводився спокійно, не було схоже, що він задихається, тому вона й не стала слухати його.
Головний лікар і педіатр вибачились перед матір’ю, запевнивши, що цей випадок стане наукою для всіх медиків. «З персоналом лікарні будуть проведені бесіди щодо огляду маленьких пацієнтів та виховна робота», – каже Лариса Бабікова. Бердичівлянка попросила, щоб медики краще виконували свою роботу, адже їй було дуже прикро чути від житомирських лікарів, що вони не перші до них звертаються після бердичівських лікувальних закладів. Жінка відзначила байдужість і випадки халатного ставлення медиків до своєї роботи. «Я все можу зрозуміти, у нас є чудові лікарі, люди відгукуються про вас добре, хвалять – працюйте», – наголосила жінка.