Українці люблять кавуни!
У Херсонській області на честь смачних та корисних красенів навіть встановлено пам’ятник.
Адже для цього регіону кавун – такий же символ, як для Ніжина – огірок, а для Бердичева – пиво. Влітку є привід вшанувати цю соковиту і смугасту смакоту.
Третього серпня в різних країнах відзначають солодке свято – Всесвітній день кавуна!
Круглий блискучий плід – герой літературних творів і таємничий персонаж загадок. Слід літнього смаколика залишився і в мистецтві. Його Величність Кавун оспівують у піснях, ласкаво іменуючи кавунчиком чи кавунцем. Ці плоди бувають різними за формою, кольором та розміром.
На Бердичівському ринку зустрічаються з традиційною червоною м’якоттю та сонячно-жовтою. А купити можна, віддавши 15 гривень за кілограм, є й за 12.
Ніна Постернак рекомендує придбати овальні кавуни сорту «Продюсер», які привозить із малої батьківщини – Херсонщини. «Шкірка – тоненька, всередині – рожеві, смак – цукровий, насіння у серцевині – чорне. Польові…», – нахвалює товариська жінка.
Господині з Бердичівщини вирощують кавуни на власних городах. Людмила Трохимчук із села Слободище давно займається баштанною культурою.
У родині всім до вподоби солодкі кавуни, говорить невтомна трудівниця: «Люблять і дорослі, і діти. Особливо внучки Каріна, Каміла та Мілана. Насіння маю своє, іноді купляю. Кавуни – домашні, без нітратів. Не на продаж, а для свого столу. Наприкінці серпня матимемо непоганий урожай!».
Бердичівлянка Руслана Соколовська плекає кавуни на присадибній ділянці матері, в Гардишівці. Протягом семи років висіює насіння на спеціально підготовленій грядці і старанно доглядає за паростками, наче за малими дітьми.
Що потрібно, аби вродили? «Тепло, водичка і турбота. У спеку поливаю», – говорить господарка. Найбільші «смугастики», вирощені пані Русланою, важать по 5 кілограмів. Стало доброю сімейною традицією, що на десерт вона подає рідним і гостям соковиті скибочки. Скуштували й ми – не гірше покупних!
Має свій баштан у Никонівці і жителька Бердичева Надія Пархомчук. Кавуни тут швидко прижилися і дають урожай близько 10-и років. На городі батьківської садиби цією справою займаються й інші члени родини. Надія Валеріївна вирощує кавуни багатьох сортів: темні, світлі і смугасті, має і з жовтим м’якушем.
Бувало, найбільші «зелені кулі» важили по 7 кг, розповіла бердичівлянка: «Ми висаджуємо їх десь у травні, а достигають кавуни в серпні, іноді – у липні. Чи готові до вживання, визначаємо за звуком. Потрібно постукати… На ринку кавуни не купляємо, бо маємо свої». Ходить кавун по городах і інших мешканців громад. Як у пісні співається, «кавуни, кавуни, в полі мліють кавуни, повні соку й насолоди, достигають кавуни…».
Кавун – воістину легендарний продукт. Із ним пов’язано чимало цікавих фактів. Америка займає перше місце за кількістю поїдання кавунів, а найбільше вони культивуються у Китаї. В Японії ростуть найдивніші сорти – тут вивели квадратні, у вигляді піраміди і навіть у формі серця, а також малятка діаметром до 10-и см та унікальний чорний кавун. Фахівці стверджують: якщо після спортивного тренування випити склянку кавунового соку, м’язи будуть боліти не так сильно. А ще цей смачний плід – один із лідерів за вмістом лікопіну – найсильнішого антиоксиданту. «Коли спробуєш його, то розумієш, чим харчуються ангели», – відгукувався про смак кавуна Марк Твен.
Звідки ж прийшло до нас кавунове свято? Свою історію воно веде з США, де відзначається як Національний День кавуна. Америка займає перше місце за кількістю поїдання смачних плодів у порівнянні з іншими країнами. Як зазвичай святкують? Влаштовують пікніки, ярмарки та гастрономічні фестивалі. В Україні такий день на початку серпня відзначають у містечку Гола Пристань Херсонської області. Тут у 2011-му році був незареєстрований рекорд, коли виростили велетня у 125 кілограмів. Але під час перевезення кавун-рекордсмен упав і розбився ще до фестивалю. Під час святкування улюбленими дійствами стають змагання з поїдання кавуна, кавун-карвінг (різьблення на еластичних боках), приготування та дегустація оригінальних страв і напоїв.
Наші прадіди їли кавуни не сирими, а вимочували їх і варили з перцем та прянощами. А ще плоди маринують і навіть смажать на грилі. Шкірка теж повністю їстівна. З неї можна робити джеми, варення та цукати. Гурманам сподобаються фруктові салати, кавунові кульки з йогуртом, компоти і всілякі десерти.
Популярний кухар Євген Клопотенко готує кавун на грилі. Отож записуйте рецепт кулінарного експерта: «Для приготування кавуна-гриль потрібно відрізати дуже товстий (це важливо, товщиною більше ніж два пальці) шматок кавуна, прибрати шкірки. Далі покладіть кавун на розігріту сковороду. Як тільки на зворотному боці з’являться темні смужки від гриля – переверніть. Уже обсмажену сторону посипте крупною сіллю та сухим чилі. Перекладіть на тарілку, додайте фету, трохи оливкової олії й м’яту».
Цукор карамелізується з двох сторін й стає, наче солодка вата. Всередині кавун залишається свіжим. Варто спробувати… Ну а якщо м’якоть по старинці нарізати шматочками та подати в стаканах, прикрасивши м’ятою, це теж чудово. Смачного!