Роздрукувати цю сторінку

У Музеї історії Бердичева говорили про талановитого митця Сергія Танадайчука

Цю людину знають не лише у Бердичеві і не лише в Україні, його ім’я відоме далеко за її межами, адже він мав дар – бачити те, чого не бачили інші, з нічого – робити неймовірні роботи і робити їх так, як це робили в дохристиянські часи. Живопис, графіка, дрібна пластика, витинанки і навіть фотографії – Сергій Танадайчук був всебічно талановитий, хоч і навчався всьому сам. Він був самородком, а талант, як стверджують його друзі, був закладений у нього в генах, ніби якийсь потяг з глибин та з коріння предків.

Життя його не балувало ще з самісінького дитинства, він не мав великих матеріальних благ, але був по-справжньому багатим в душі, багатим творчо. Сергій Танадайчук народився в селі Махаринці Вінницької області і коли ще не виповнилося йому року, втратив тата, а у 13 років – маму. Єдиним світлим спогадом дитинства стало те, як він вирізає разом із мамою витинанки. Мабуть, звідти він і взяв оцю пристрасть до художньої творчості, адже мамині розписи прикрашали оселю, завжди звучали народні пісні і все це в поєднанні з природою пробуджували у Сергія Танадайчука потяг до творчості, до прекрасного, народного, автентичного.


Найважчими і найгіршими для нього стали роки перебування в інтернаті, бо тихого і хворобливого хлопчика ображали всі. І тому, мабуть, пізніше митець так горнувся до дітей-сиріт, бажаючи зігріти теплом та добротою їхнє самотнє життя. Він дуже любив малювати, але змушений був вступити до ПТУ. Та з часом творчі пошуки привели його до Петриківки, де він півтора року навчався розпису, пристрастився до народної творчі і зрозумів, що це його, почав багато читати, їздити селами, збирати вишиванки, писанки і ретельно вивчав їхню символіку.


У Сергія Танадайчука була надзвичайна здатність – блукати у часі, заглиблюватись у майже трьохтисячолітню історію і розуміти філософію трипільської культури. Він почав робити витинанки, складати віршовані рядки. Люди знаходили в його творчості думку, філософію, народні традиції і оригінальний стиль, в якому переплелися світи казковий і чарівний, а в їх основі – таємниця наших пращурів, їхнє уявлення про створення світу.


Багатогранною була особистість майстра, адже він створював казки, придумував витинанки-іграшки, працював над створенням витинанкового театру, видав серію книг «Бердичівське народне мистецтво». Він намагався передати любов до прадавнього мистецтва дітям, на громадських засадах працював керівником творчих гуртків у школі-інтернаті, у школі №3, часто бував у інших школах Бердичева, Житомира, Києва, навчаючи дітей мистецтву малювання і витинання, а також співав старовинні пісні, акомпонуючи собі на лірі.


Про Сергія Танадайчука можна говорити багато, і в цьому переконалися всі на організованому у Музеї історії Бердичева вечорі-пам’яті про талановитого земляка. Багато про нього розповідала науковий співробітник музею Наталія Захарчук, та ще більше, цікавого і головне – життєвого та простого, здатного викликати посмішку, а часом і сльози, розповідали друзі і ті, кому пощастило бути знайомим з цією дивовижною людиною. Зранку вони відвідали могилу бердичівського митця, а в музеї, серед його робіт, разом з усіма згадували про нього, про спільні творчі моменти, про його добродушність, безкорисливість, бажання підтримати і допомогти, навчити творчості і познайомити зі своїм неповторним стилем та бачення світу.


Все життя підтримував дружні стосунки з Сергієм Танадайчуком, популяризував його творчість у статтях, наукових виданнях та книгах, організованих виставках та інших заходах відомий мистецтвознавець, етнограф, письменник, перекладач, майстер та історик образотворчого мистецтва і декоративно-вжиткової творчості Анатолій Шевчук. Так поступово сімейний архів Анатолія Шевчука та його дружини, кандидата філологічних наук, доцента кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка Ванди Чайковської поповнювався оригінальними творчими роботами та багатьма особистими речами Сергія Танадайчука.


Минулого року Ванда Чайковська передала Музею історії Бердичева цінні експонати, серед яких і витинанки його учнів, родинні фотознімки, каталоги виставок та різних бердичівських видань про творчість митця, машинописні та рукописні тексти задуманих, але не виданих Сергієм Танадайчуком книг, його рукописний щоденник та багато іншого.


А у четвер Ванда Чайковська приїхала до Бердичева. У своєму виступі вона зазначила, що Сергій Танадайчук – художник з Божої ласки, народний майстер, який займає рівне місце наряду з Катериною Білокур, Мариною Приймаченко та іншиими славетними митцями, а тому Бердичівщина має пишатися таким дивом із див. Вона безмежно рада, що є кому згадати про цю талановиту людину, бо він на це, дійсно, заслуговує. Він не був дипломованим, але він читав надзвичайну літературу, він мав в бібліотеці книги з філософії та історії мистецтва, слухав класичну музику. Але доля його не милувала, не пестила, йому судилося невеселе життя і пішов він передчасно, проживши коротке життя та не отримавши ні нагород, ні офіційного визнання.


Безліч приємних спогадів і теплих слів про Сергія Танадайчука цього дня сказали його друзі, знайомі і навіть ті, хто, на жаль, не встигпознайомитися особисто, але знайомий з його роботами: прижиттєвий друг, голова обласної мистецько-культурної спілки народних майстрів «Мистецьке Полісся» Анна Івченко, старший науковий співробітник обласного музею Людмила Журавська, художник і заслужений майстер народної творчості України, лауреат премії Лесі України Ольга Дзюрбей, викладач Бердичівського педагогічного коледжу, кандидат педагогічних наук Тамара Бабійчук, педагог НВК №10 Бердичева, майстриня витинанок Людмила Самойленко... Вона ж і організувала та провела присутнім майстер-клас з виготовлення витинанок на знак пам’яті і шани про митця.


Він жив тихо серед нас, майже непомітно, щоденно творив високе мистецтво, а його життєве кредо обмежувалося простим, як правда, бажанням – прожити життя доброчесно. А ще він вважав, що не обов’язково робити добро, достатньо – не робити зла.

2021Tanadaichuk 1

2021Tanadaichuk 2

2021Tanadaichuk 3

2021Tanadaichuk 4

2021Tanadaichuk 5

2021Tanadaichuk 6

2021Tanadaichuk 7

2021Tanadaichuk 8

2021Tanadaichuk 9

2021Tanadaichuk 10

2021Tanadaichuk 11

2021Tanadaichuk 12

2021Tanadaichuk 13

2021Tanadaichuk 14

2021Tanadaichuk 15

2021Tanadaichuk 16

Світлана Семчук

Журналіст редакції газети "РІО-Бердичів"

Останнє від Світлана Семчук