Трагічна, кривава і незабута подія знову зібрала у пам’ятному місці біля пам’ятного знаку людей, які кожного року згадують біль, втрати і сльози єврейського народу, котрому довелося пережити моторошні сторінки Голокосту.
Шість мільйонів жертв – така сумна статистика небаченого експерименту над народами, який породила нацистська свідомість, сповнена відчуттям своєї переваги над іншими націями, один із напрямків Гітлерівського терору відзначався расистською теорією винищення неповноцінних народів. Україна стала конвеєром смерті, адже довгих 3 роки душив її нацистський смерч. А бердичівська трагедія у вересні 1941 року стала першим масовим геноцидом єврейського населення, здійснений гітлерівцями в Європі і радянському союзі. Це, як ніщо інше, підтверджують жахливі цифри загиблих, бо за 2,5 роки нацистської окупації у Бердичеві знищено 38,5 тисяч осіб, майже 30 тисяч з яких – євреї.
Саме тому кожного року у вересні бердичівляни різних національностей збираються на історичному місці, аби вшанувати пам’ять безвинних жертв цієї трагедії, згадують страшні роки окупації. Кожного разу звучать подробиці тих років, протягом яких дорослі, люди похилого віку, чоловіки і жінки, навіть маленькі діти – усі без винятку підпадали під каральну руку німецьких окупантів лише за те, що вони єврейської національності. Земля була полита кров’ю тисяч євреїв, щодня було чути крики, плач та благання, які обривалися пострілами нацистів. Земля гуділа від болю, ворушилася від ще живих, але заживо похованих людей, а ті, кому вдавалося знайти прихисток у небайдужих людей, які також ризикували своїм життям і життям своїх сімей, щодня і щохвилини боялися бути знайденими та розстріляними.
Сьогодні, 16 вересня, з нагоди 78-ї річниці Голокосту до Бердичева прибули поважні гості – представники посольств та дипломатичних місій в Україні, міжнародних організацій з Німеччини, Ізраїлю, Австралії, Канади, США, Польщі та інших країн, аби разом з єврейською громадою та усіма містянами розділити біль і утрату, що спіткали наше місто у 1941 році. Кожен виступаючий зазначив, що історію переписати неможливо, особливо написані людською кров’ю сторінки, але можна і потрібно не забувати цю трагедію, переповідати ці події молодому поколінню, тим самим виховуючи повагу і толерантність до представників єврейського народу, берегти спогади свідків і вдячність до тих, кого назвали «Праведниками світу».
Цьогоріч пам’ять і шана жертв Голокосту постала ще одним символом на місці гетто, на місці, де для тисяч бердичівлян-євреїв розпочалася дорога у Вічність. Біля пам’ятного знака жертвам Голокосту та пам’ятного знака праведникам народів світу по вулиці Молодогвардійській відбулося відкриття експозиції під відкритим небом, створеної в рамках проекту «Захистимо пам’ять» під керівництвом Фонду «Меморіал убитим євреям Європи» у співпраці з Бердичівською міською радою, єврейською громадою міста та Українським центром вивчення історії Голокосту. Фінансування даної виставки і проекту надане Міністерством закордонних справ Німеччини. До складу експозиції входить 5 меморіальних стендів: «Єврейський Бердичів» містить коротку історичну довідку, «Голокост» – інформаційно-документальні відомості, «Відбудова та пам’ять» – факти про збереження та вшанування пам’яті жертв Голокосту у Бердичеві, «Сімейні історії» – сторінка, покликана на прикладі сімей Бурменко та Вайншельбойм проілюструвати усю незбагненність та нелюдську жорстокість трагедії Голокосту, «Карта» з місцями пам’яті Голокосту у Бердичеві та його околицях, де інформація позначена трьома мовами – українською, англійською та на івриті.
На меморіальному заході, окрім згаданих подій, кількості обірваних життів, відкриття експозиції, звучали і розповіді свідків Голокосту, яким особисто довелося пережити ті страшні роки, яким, на відмінну від інших десятків тисяч, вдалося завдяки добрим людям вижити, щоб розповісти про пекельні муки єврейського народу.
Живі квіти на знак шани усі присутні поклали до пам’ятних знаків, низько вклоняючись кожному, хто загинув від рук нацистів, після чого усі бажаючі бердичівляни, представники єврейської громади, представники міської влади Бердичева і, звісно ж, іноземні гості вирушили до місць масових захоронень жертв Голокосту.