Виставку про «страчених голодом» презентували у Музеї історії Бердичева — РІО Бердичів
  • buhoblik800
  • TehnoMayster remont800

Виставку про «страчених голодом» презентували у Музеї історії Бердичева

Переносна виставка на болючу для українського народу тему, що стала чорною і страшною сторінкою в його історії, зібрала у четвер працівників шкіл, заступників директорів з виховної роботи, класних керівників старших класів навчальних закладів, вчителів та бібліотекарів у Музеї історії Бердичева. Її вперше оприлюднили у нашому місті, аби проінформувати бердичівлян та гостей Бердичева про чинники та причини Голодомору, про механізми його здійснення, а також визнання цього геноциду іншими країнами світу.

Ця виставка, яка носить назву «Страчені голодом: невідомий геноцид українців 1932-1933 рр.», виготовлена Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000» і є власністю Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». За словами директора Музею історії Бердичева Павла Скавронського, завдяки налагодженому контакту з керівництвом вищевказаного музею нам було надано тимчасово на 1 місяць дану виставку для ознайомлення усіх, а особливо учнів старших класів загальноосвітніх шкіл міста, з подіями, про які варто знати і які не можна та неможливо забути.


Привезена ця експозиція у березні місяці не дарма, адже, за свідченнями очевидців, які залишилися живими після трагічних подій минулого століття, найвищою смертність була у березні-квітні 1933 року. До цього у людей взимку ще залишалося дещо з останніх харчів, а навесні цих мізерних запасів вже не було, і навіть, як би це не звучало жахливо, не було і тварин та птахів, котрих їли задля виживання.


Починається виставка з висловів про Україну, що вона являла собою до Голодомору. Французькі, німецькі, американські дослідники, політики писали, що грунт цієї благословенної країни є дуже родючим, а українці не лише веселі вдачею, а й працьовиті та завзятті, є розвиненим народом та гарними хліборобами, господарями і трудівниками. І якби раніше, ще до цих подій, хтось сказав, що взагалі таке може статися, ніхто б у це не повірив, адже теоретично, враховуючи природні умови і працьовитість людей, сама собою навіюється думка, що голод на таких землях є неможливим, і з’являється висновок, що голод цей був штучно зроблений.


Виставка розповідає про причини Голодомору, його винуватців, перелік конкретних осіб, відповідальних за організацію хлібозаготівлі таким чином, щоб відібрати в українських селян зібраний і зароблений працею врожай у 1932 році. Показано також механізм здійснення Голодомору та географію його поширення, причому на тих територіях, які були заселені етнічними українцями, свідчення очевидців того, як відбирають у людей навіть залишки їжі, закону «про п’ять колосків» тощо.


Як зазначає Павло Скавронський, в багатьох сім’ях є подібні історії, переказані бабусями та дідусями про жорстоке винищення українського народу, про численні смерті і дорослих, і маленьких діток, для яких не встигали викопувати ями, аби поховати, бо одразу ж ці ями були переповнені.
Всі ці свідчення, всі ці спогади та перекази й досі наводять жах та сльози за тими, хто так і не дочекався того окрайця запашного хліба, хто так і не прожив довге та щасливе життя, а був спеціально знищений і закатований голодом.


Виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців 1932-1933 рр.», яка складається з чотирьох частин – «Україна до Голодомору», «Чинники та причини Голодомору», «Механізм здійснення Голодомору» та «Визнання і сприйняття Голодомору у світі» відкрита для бердичівлян до 24 квітня. Тому усі бажаючі можуть прийти і на власні очі побачити і дізнатися про невід’ємну, проте напрочуд болючу, величезну сторінку нашої історії, історії українського народу.

IMG 3249

IMG 3250

IMG 3251

IMG 3252

IMG 3253

IMG 3255

IMG 3257

IMG 3258

IMG 3259

IMG 3262

IMG 3264

IMG 3265

super cina

Відео

Світлана Семчук

Журналіст редакції газети "РІО-Бердичів"

anoliya zb 800

rif800

  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

На правах реклами

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.