У середу, 5 грудня, напередодні професійного свята військових – Дня Збройних Сил України, в Бердичівському гарнізонному будинку офіцерів відбулось відкриття музею Операції об’єднаних сил.
Розмістився він в фойє будівлі, яке достатньо велике за розмірами, але раніше нерідко пустувало. Нині тут створено експозицію за найсучаснішими віяннями арт-мистецтва. На жаль, лише експонати цього мистецтва тут не радують чи веселять, а змушують замислитись над історією.
Міський голова Василь Мазур, очільник райдержадміністрації Петро Яригін, керівники підприємств, ветерани АТО та родичі загиблих бердичівлян після урочистого перерізання стрічки стали першими екскурсантами нового музею.
А екскурсоводом став директор будинку офіцерів Олег Вацлавович Цивінський. Розпочав екскурсію він зі стенду, на якому фотографії всіх загиблих бердичівлян та жителів району, а на столах під стендом їх особисті речі, надані для музею рідними і близькими.
Далі стенди музею розповідають про бойовий шлях як окремих підрозділів 26 артилерійської бригади, так і окремих бердичівлян, які воювали в інших бойових частинах. Так, вже 8 березня 2014 року 1 дивізіон протитанкових гармат бригади був піднятий по тривозі і відбув на Гончарівський полігон для бойового злагодження. Але повністю програму тренувань пройти не вдалось, бо вже за тиждень надійшла інша команда, і дивізіон перекинули до Кримського перешийку, звідки очікувався напад російських військ. Саме там бригада понесла перші втрати, від вибуху самохідної артустановки загинули Віктор Верещак та Володимир Котвіцький.
Потім окремі підрозділи бригади звільняли міста Донецької області, захищали Луганський аеропорт, виходили з оточень та тримали оборону біля Дебальцево. Все це також описано на стендах нового музею. Окремий стенд присвячений іншій військовій частині нашого гарнізону – 226 окремому автомобільному батальйону. Адже вони підвозили артилеристам і пальне, і снаряди, і воду, і їжу.
Крім стендів в музеї розмістили чимало інших, більш об’ємних експонатів. Це зразки снарядів та мін, гранатометів та іншої зброї. Манекени військовослужбовців в обмундируванні старого зразка та для порівняння сучасне оснащення воїна, макет снайперської групи зі зброєю, обладнанням і маскуванням та інші предмети військового оснащення.
Олег Вацлавович доповнював інформацію на стендах і власними спогадами та переживаннями, адже він теж пройшов чимало гарячих точок Донеччини. Так, він згадав про волинський батальйон територіальної оборони, який був спочатку укомплектований шкільними автобусами, сільськими «КАМАЗами» та екскаваторами. Ось один такий «КАМАЗ» двічі вцілів, коли інші транспортні засоби колони були розстріляні вщент. Після цього його назвали «фартовий» і всі старались їхати саме ним. А коли він зламався і стояв біля штабу, то при обстрілах люди намагались просто сховатись під ним, вважаючи це надійнішим сховком, ніж в будівлі.
Після екскурсії гості музею та особовий склад бригади розмістились у великій залі Будинку офіцерів, де відбулась урочиста частина та концерт, присвячений професійному святу.