Вже, напевно, усі звикли чути фразу «історія постійно повторюється». І проводячи паралелі між подіями, що трапилися сто років тому, і подіями, що відбуваються нині в Україні, можна знайти чимало спільного. Поверхнево ці порівняння можуть спостерігати усі. Як приклад, навіть варто згадати споконвічну боротьбу українців за цілісність та незалежність своєї держави, яка відбувається й нині, та багато іншого. А от більше детально та конкретно про це можуть розповісти люди, які дуже добре знають історію, цікавляться нею і присвячують їй більшу половину свого життя. І такою людиною є Геннадій Махорін, котрий у четвер, 22 лютого, в приміщенні Музею історії Бердичева презентував свою книгу під назвою «Українська національна революція 1917-1922 рр. та її перебіг на Житомирщині», видану в Житомирі.
Геннадій Махорін – це багатогранна особистість, напрочуд освічена і неймовірно цікава людина. Він є кандидатом історичних наук, доцентом кафедри суспільних наук Житомирського національного агроекологічного університету, організатором Центру історико-демографічних досліджень і біографістики при цьому ж університеті, головою Асоціації інтелігенції Житомирської області, заступником голови Житомирської обласної організації Всеукраїнського товариства ім. Т.Г. Шевченка «Просвіта», секретарем Житомирської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, депутатом Житомирської міської ради нинішнього VII скликання. Перелік посад, які обіймає цей чоловік, та організацій, в яких він працює, говорить про його громадську активність і участь в громадському житті нашої області.
Взагалі презентована Геннадієм Махоріним в Музеї історії книга – далеко не перше його дітище, бо велику частину життя він бере участь в краєзнавчому русі і має більше 100 публікацій в наукових збірниках, біля 100 науково-краєзнавчих конференцій в Україні, є автором книг і посібників з історії. Причому кожна для нього є напрочуд дорогою, адже це праці для вчителів, учнів, студентів, бібліотекарів і всіх, хто цікавиться історією.
Бердичівляни ж на презентації мали змогу ознайомитися з черговою книгою, яка видана нещодавно і яка торкається подій минулого століття. Варто зазначити, що вона досить солідна у плані тиражу, бо зазвичай для наукових книг більш характерним є близько 100 екземплярів чи трішки більше. Тут же історія вміщена в 300 екземплярах, щоправда профінансована не державою, а традиційно за рахунок спонсорських коштів і певних вкладень самого автора. Допомогу у друкуванні надали голова Житомирської ОДА Ігор Гундич у сумі 6000 грн., керівник обласного осередку партії «Свобода» Сидір Кізін – 2000 грн., депутат обласної ради Ігор Романський – 2000 грн., а також інші фізичні особи.
Книга складається з цілого ряду розділів, в яких описується передумови Української національної революції, утворення Української Центральної Ради на Житомирщині та повітах Київської і Волинської областей, війна радянської Росії проти УНР і її перебіг на Житомирщині, Житомирщина у часи Української держави Павла Скоропадського, політичний курс Директорії, українсько-польський союз для боротьби з більшовицькою агресією, повстанський рух та інші. Наприкінці книги подано біографічний словник учасників української національної революції 1917-1922 рр., життя яких пов’язане з Житомирщиною.
Сам Геннадій Махорін стверджує, що українцям дуже не вистачає прикладів гарних взаємостосунків між народами, тому в своїх працях він яскраво наводить приклади взаємодії людей в різні трагічні періоди історії. Це і Голодомор, і Голокост, й інші події. Згадується навіть і Бердичів, коли українці рятували представників єврейського населення. Таким чином краєзнавець намагається зближувати народи, зменшувати напругу, щоб історія не вносила ворожнечу між людьми, а навпаки примирювала їх.
Книга «Українська національна революція 1917-1922 рр. та її перебіг на Житомирщині» є продовженням попередніх років праці автора. Все тому, що ця сторінка нашої історії була об’єктом уваги Геннадія Махоріна, коли він працював над навчальним посібником для учнів шкіл. Матеріал вже тоді збирався, накопичувався. Бердичів згадується у книзі, як і Житомир, Новоград-Волинський, Коростень, бо події цього періоду проходили вздовж лінії залізниці. А її новизна полягає в тому, що фактично періодом Української Революції вважають 1917-1921 роки, проте автор, працюючи над архівами, зрозумів, що у зв’язку з багатьма подіями хронологічні рамки потрібно розширити до 1922 року.
Наприкінці насиченої яскравими розповідями презентації, учасники якої з захватом вслуховувалися в кожне сказане слово, автор книги зазначив, що ми маємо пам’ятати свою історію, що незалежність не впала до нас з неба, а була здобута завдяки зусиллям наших попередників, які її відстоювали.
а круто в капусту бандитов порубали под Баром?
помните…свои поражения.))))