Культура — РІО Бердичів
  • buhoblik800
  • TehnoMayster remont800

Культура

Театральна п’єса під такою назвою була написана російською драматургинею Надією Птушкіною ще в середині дев’яностих років минулого століття. З того часу була поставлена в десятках російських театрів та в деяких українських. А вчора цю народну комедію побачили і бердичівляни.

Такої фотовиставки у Бердичеві, можна з упевненістю сказати, ще не було, адже зазвичай професійні фотографи роблять світлини нашої, української природи в усі пори року, подорожуючи іншими країнами, закарбовують цікаві місця, пам’ятки та людей, аби показати усім своє бачення мистецтва фото і втілені у ньому прекрасні та неповторні миті.

І це обурення, пам’ятається, вже не один раз з’являлося і в соціальних мережах, звучало між людьми та виливалося коментарями на різного роду інтернет-форумах. Ще б пак, адже відомого для старшого покоління бердичівлян скульптора, який народився та помер у Бердичеві, залишивши після себе неймовірну творчу спадщину, виявляється, забули.

З 27 грудня 2019 р. у Національному музеї історії України діє виставка «Доля науковця у горнилі Великого терору», приурочена до 120-річчя від дня народження Теодосія Миколайовича Мовчанівського (1899 - 1938 рр.) – видатного українського вченого-археолога, краєзнавця, музейника.

Вже третій рік поспіль 26 артилерійська бригада ім. генерал-хорунжого Романа Дашкевича впроваджує гарну традицію – оголошує конкурс на кращу поезію.

Двадцятирічний шлюб подібний на Пізанську вежу – підкошений щоденними турботами та побутом, однак стійкий і витривалий. Особливо, якщо в основі його фундаменту - кохання. Та чи вдасться втримати рівновагу тій парі, чиї почуття давно згасли? Таке питання ставить перед глядачами авторка однойменної комедії-фарсу Надія Птушкіна, виставу на п’єсу якої вже незабаром можна буде побачити у Бердичеві на сцені «Музично-драматичного театру на Європейській».

Усіх присутніх у залі та причетних до творення історії і сьогодення Бердичівського району з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим привітали справжні герої новорічних свят і керівники району – голова райдержадміністрації Людмила Димидюк та голова районної ради Максим Самчик.

Причому сподобалася вона, очевидно, усім без винятку, адже дзвінкий сміх, гамір, вигуки та оплески не вщухали ні на мить в актовій залі міського Палацу культури ім. О. Шабельника.

Відтепер у Бердичева є власний брендбук

20 груд. 2019 Автор Світлана Семчук

І презентували його сьогодні, 20 грудня, на засіданні виконавчого комітету перший заступник міського голови Роман Левицький та головний спеціаліст-енергоменеджер Михайло Май, демонструючи усім присутнім, яким чином він виглядає і як його в подальшому можна використовувати.

Таку новину було озвучено сьогодні на засіданні виконавчого комітету Бердичівської міської ради. Серед питань порядку денного і було присвоєння цієї важливої та дійсно почесної відзнаки. Її вручають тим бердичівлянам, які мають особливі заслуги перед містом, зробили значний внесок у розвиток міста, прославилися видатними досягненнями у  різних напрямках діяльності.

Кілька років тому, а більшість бердичівлян це пам’ятають, таке масштабне прикрашання усіх зелених красунь, розташованих біля міської ради, уже було. Тоді всі ялинки вбирали різноманітними бантиками, власноруч створеними педагогами і вихователями навчальних закладів міста іграшками тощо. Згодом вбирали на початку грудня чи на кілька днів пі0зніше лише головну ялинку, а на площі школи і дитячі садочки міста під ялинками розміщували фотозони з казковими героями, виготовленими із підручних засобів, що теж неабияк передавало атмосферу свята.

Саме там, в оздоровчому таборі «Березовий гай», 19 грудня пройшло святкове дійство за участю керівництва району, меценатів та дітей.

Ми вже повідомляли про те, що 19 грудня у Бердичеві відбудеться не лише заходи з нашли Святого Миколая, а й урочисте відкриття головної міської ялинки, котру ще у перший тиждень грудня наряджали комунальники.

Скільки б не минуло років з дня вибуху на Чорнобильській атомній електростанції, біль і рани у душах ліквідаторів цієї жахливої техногенної катастрофи залишаться назавжди. А спогади про ті дні, тижні, місяці, коли доводилося бачити на власні очі усі жахіття, створенні обіцяним мирним атомом, брати участь у гасінні палаючого енергоблоку, рятувати людей і прощатися з загиблими від радіації друзями та тими, хто ними став під час боротьби з вогнем, й досі викликають сльози на очах.

anoliya zb 800

rif 800 2020

  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

На правах реклами

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.