Displaying items by tag: АТО — РІО Бердичів

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 2010

Четвер, 19 Вересня

У п’ятницю до Бердичева надійшла чергова трагічна звістка — в зоні АТО загинув бердичівлянин. Вже — одинадцятий з травня минулого року.  Наразі інформації про загиблого героя мало.

Радісно, але без традиційних урочистостей зустрічали військовослужбовців на залізничному вокзалі надвечір 12 серпня. На залізничній платформі, куди мав прибути потяг з героями було не дуже людно, частину хлопців рідні очікують вдома за сотні кілометрів від Бердичева. Ті ж, хто прийшов зустрічати своїх захисників не стримували емоцій. Тож вокзал і привокзальна площа, які не раз були свідками прощань і зустрічей після довгої розлуки, сповнились радісними вигуками та обіймами.

6 серпня в селі Андріяшівка Бердичівськоо району відбулось відкриття пам’ятника загиблому на Сході країни Коренівському Сергію Петровичу. Він народився тут в 1981 році та провів в рідному селі дитинство і юність, а своєю життєвою долею обрав військову службу на захисті Батьківщини. Служив у 15 гірсько-піхотному батальйоні 128 механізованої бригади, яка однією з перших прийняла виклик російсько-сепаратистській навалі та стала на захист України. Загинув Сергій Коренівський рівно рік назад, 6 серпня 2014 року, захищаючи Луганський аеропорт.

На відкриття пам’ятника, спорудженому батьками героя, приїхали бойові побратими Сергія, зійшлися односельці та численні гості. Сільський голова зачитав перед присутніми біографію героя, помічник народного депутата України Олександра Ревеги, Софія Томашевська передала рідним слова підтримки від депутата та обіцянку ніколи не забувати сім’ї полеглих захисників України, настоятель Свято-Успенського храму с. Райгородка ієрей Євгеній Воробйов звершив освячення пам’ятника а рідні і близькі не стримували сліз, згадуючи Сергія тільки добрими словами.

Трохи запізнився на церемонію відкриття ще один з бойових побратимів загиблого. Саме він рік тому привозив на Бердичівщину тіла двох воїнів, в Андріяшівку Сергія Коренівського, а в Бердичів – Олега Реготуна, земляків, які служили разом в одному батальйоні, і загинули разом. Він до пізньої ночі біля нового пам’ятника згадував ті буремні дні і переживав ще і ще раз страшні картини війни.

Указом Президента України Сергій Коренівський за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Рішенням Ужгородської міської ради йому було присвоєно звання «Почесний громадянин м. Ужгорода» (посмертно). А в рідному селі ім.’я героя викарбувано на меморіальній дошці на школі, поряд з двома іншими односельчанами, загиблими в АТО – Павлом Ящуком та Василем Малянівським

Чотири громадські об’єднання, які регулярно збирають і відправляють допомогу військовослужбовцям у зону АТО, розмістили по місту соціальну рекламу, у якій нагадують, що в країні триває війна. На кількох щитах у різних мікрорайонах Бердичева, волонтери за плечима яких незліченна кількість поїздок на схід, в зону антитерористичної операції, розмістили світлини із закликом підтримати свою армію, аби в майбутньому не довелось годувати чужу.

На прохання активістів громадської організації «Українське об'єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО в Житомирській області» 30-го липня благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков звершив чин освячення машини швидкої допомоги перед відправленням транспорту в зону АТО.


24 річний бердичівлянин Костянтин Султанбагомаєв 26 січня у зоні АТО потрапив під шквальний мінометний вогонь, отримавши осколочні поранення обох рук, ноги та грудної клітки.
Навесні 2014 року розвідувальний підрозділ, очолюваний Костянтином, відправився на виконання бойового завдання в район міста Слов’янськ. Там Султанбагомаєв разом з побратимами вперше потрапив у засідку, тоді пролилася перша кров розвідвзводу Костянина. Десантник Антон Могльований був важко поранений у ногу – повідомляє Перший Житомирський.

Після Слов’янська Султанбагомаєв побував ще у багатох гарячих точках Донбасу: Семенівка, Савур-Могила, Степанівка, Красний Луч, Сніжне, Ясинувата, Тельманове, Трьохізбенка, Кримське тощо.
А 26 січня, виконуючи завдання із захоплення опорного пункту російсько-терористичних військ, позиції яких розміщувалися в районі шахти між селищем Спартак та містом Авдіївка, десантники потрапили під шквальний мінометний вогонь. Одна з мін впала поряд з бойовою машиною. Костянтин отримав осколочні поранення обох рук, ноги та грудної клітки. Пораненого командира вцілілі бійці висадили на броню та, надавши першу медичну допомогу, відправили в тил. Уже у Дніпропетровську лікарі 16-ї міської лікарні витягли з його тіла понад 25 осколків.

Костянин й досі перебуває у Дніпропетровській лікарні, де його не одноразово оперували. Найближчим часом його мають перевести до одного з військових шпиталів країни.
За словами лікарів, лейтенанту потрібна наразі лише фахова реабілітація, щоб розробити праву руку, яка частково не згинається. Реабілітації також і потребує ліва рука та нога (ще кульгає). Окрім цього, в області легенів знаходиться осколок.
Відсутні 1,5 пальців

Тому мама Костянина - Валентина Султанбагомаєва, не сиділа склавши руки і шукала найкращі реабілітаційні центри в Україні. Але коли дізналась, що потрібна реабілітація для її сина в нашій країні коштує близько 45 тис. грн на один місяць (потрібно 2-3 місяці), розпочала пошуки за кордоном.

Валентина каже, що для Костянина не потрібен просто відпочинок чи екскурсія за кордон - йому потрібна реабілітація. Костянтин мріє повернутися служити у рідну 95-ту бригаду. А поки йому потрібно не гаяти часу і розробляти поранені руки та ногу.
Відтак, Валентина вислала ізраїльським лікарям нинішні медичні показники Костянтина та очікувала відповіді, чи готові прийняти там на реабілітацію її сина. Однак висновок закордонних лікарів шокував жінку: десантнику потрібна ще операція, вартістю понад 20 тис. грн. і лише після того - реабілітація.
Мама Костянина налаштована лише на позитив і вірить у краще майбутнє, але чітко розуміє, що наразі має зробити усе, щоб її повернути сина до нормального життя. А домомогти їй в цьому може кожен із нас.

Реквізити:
Картка ПриватБанку 5168 7572 8541 3250 - Валентина Султанбагомаєва
Інформацію про поранених військових, яким потрібна термінова допомога шукайте на сайті «Герої АТО».

 Вже майже рік у постійному пошуку всього необхідного для бійців в зоні АТО живуть волонтери «Патріотичної-Сили». Не завжди просто забезпечити бійців тим, що вони потребують. Не завжди є кошти, щоб довезти все, що вдається зібрати на передову. Але якщо є бажання, з'явиться й можливість. Як доказ – 50-та поїздка в зону АТО, з якої нещодавно вони повернулись.

Всього станом на 26 травня до міської ради надійшло 422 заяви від учасників антитерористичної операції на сході країни на виділення земельних ділянок – повідомив Василь Толочко, секретар міської ради на засіданні спеціальної робочої групи, яка опрацьовує відповідні звернення бердичівлян. Нині над виділенням земельних ділянок працюють одразу ж два відділи міської ради – містобудування та архітектури і комунальної власності. Посадовці посилено шукають землі, які можна було б видати для військових, але ситуація сутужна – у наявності всього 45. Враховуючи обмежену кількість ділянок, в першу чергу розіграш проводитиметься серед членів родин загиблих учасників під час бойових дій на сході та учасників антитерористичної операції, які отримали поранення під час виконання бойових завдань – відзначили на комісії.

У суботу, 16-го травня, клірик Свято-Миколаївського собору протоієрей Роман Натальчук (відповідальний у Бердичівському благочинні за зв’язки з армією) благословив військовослужбовців, призваних під час четвертої хвилі мобілізації, перед їх відправленням у район виконання бойових завдань.

7 травня, за кілька днів до відзначення Дня Перемоги, бердичівська громада відала шану героям, які відали своє життя за волю і незалежність України під час бойових дій на сході країни. Кровопролитні бої ніким неоголошеної війни забрали життя тисяч українців. Серед тих, хто поліг за рідну землю і дев’ятеро наших земляків. Вони боролись, щодня дивились смерті у вічі, бо знали, вірили, що захищають найцінніше - свою землю, дітей, і родини. Чорні гранітні прямокутники на школах, де навчались загиблі бійці, та будинках, де проживали, нагадують про заплачену за мирне небо над нашими головами ціну.

На правах реклами

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.