У Бердичеві побільшало на один пам’ятник. У п’ятницю, 24 квітня, по вулиці Вінницькій постала велична стела – символ пам’яті та вічної шани ліквідаторам аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Її встановили за ініціативи бердичівлянина, приватного підприємця, депутата обласної ради, голови міського осередку Всеукраїнської Чорнобильської партії Олександра Нехворовського.
26 квітня минає двадцять дев’ять років відтоді, як мирний атом увірвався у розмірене життя людей, нанісши непоправної шкоди довкіллю – понівечив землю, отруїв воду, зламав тисячі доль. Рятувати світ від страшної біди мобілізували людей з усієї України. Були серед них і бердичівляни.
Сьогодні ці мужні люди схилили голови у мовчанні аби вшанувати тих, з ким пліч-о-пліч вони протистояли радіаційному вогню – товаришів, які відійшли у вічність, ціною власного здоров’я подарувавши нащадкам майбутнє. Для них відкриття пам’ятника ліквідаторам аварії на ЧАЕС стало неоціненним дарунком – свідченням того, що їхній подвиг не забуто.
Міський голова Бердичева Василь Мазур першим звернувся до присутніх. Він пригадав 26 квітня 86-го: як люди, нічого не підозрюючи, жили своїм життям, як 1 травня дорослі з дітьми йшли на парад, влаштовували маївки. Про страшну трагедію у Чорнобилі, зауважив мер, знали навіть не всі ті, хто отримав туди відрядження – пожежники, військові, водії, медики, працівники підприємств…
Василь Мазур запевнив, що пам’ятник не випадково звели на одній із центральних вулиць міста, серед житлових будинків, у місці, де щодня проходить та проїжджає величезна кількість людей. Тут його бачитимуть усі, тож він завжди нагадуватиме про героїчний вчинок простих людей. «Щоб попіл байдужості не осів у наших душах», – підсумував міський голова.
Народний депутат України Олександр Ревега подякував ліквідаторам за їхній подвиг, побажав здоров’я, миру і злагоди та вибачився перед ними від імені усіх людей, заради яких вони жертвували собою. Олександр Васильович попросив вибачення за те, що поки, на жаль, ще не все зроблено у нашій країні для того, щоб вони почували себе захищеними, щоб твердо знали, що про них пам’ятають і дбають. Наш парламентар певен, що подвиг тих, хто рятував світ від радіаційного впливу не повинен піти у небуття. Про нього повинні знати і пам’ятати як ті, хто пам’ятає, як це було, так і ті, хто прийшов на землю задовго після катастрофи. Щоб підтримати чорнобильців Олександр Ревега вручив учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, начальнику професійної пожежної частини №56 Івану Осіпчуку конверти з грошовою допомогою для 26 бердичівлян, які брали участь у боротьбі із “мирним атомом”.
В свою чергу Іван Осіпчук звернувся з проханням до всіх депутатів Верховної Ради України не бути байдужими до доль ліквідаторів. Адже, на його думку, рішення про скасування пільг чорнобильцям несправедливе, відповідно до нього держава знімає кошти з хворих людей, яким потрібне лікування, чиє здоров’я назавжди залишилося у зоні відчуження. “Зараз на сході України йде війна і мені б дуже не хотілося, щоб через кілька років те, що трапилося із нами, сталося із учасниками АТО. Сподіваюся, їх не зустріне байдужість і про те, що вони зробили для кожного із нас, не забудуть. Те, що нам виплачували – це не пільги, це – компенсація за подвиг. Не слід її забирати”, – підсумував сказане Іван Петрович. Наостанок він подякував Олександру Нехвороському за зведення пам’ятника ліквідаторам аварії на ЧАЕС, за підтримку і розуміння.
Ініціатор і спонсор зведення пам’ятника Олександр Нехворовський у своєму слові пригадав, як до нього, як до голови Бердичевського осередку Всеукраїнської Чорнобильської партії, звернулися ліквідатори з проханням увіковічнити пам’ять їхніх побратимів і побудувати однойменний пам’ятник. “Можливо, хтось скаже, що це не часі, що тоді, коли в країні йде війна споружувати памятники не головне. Але хіба може бути не на часі увіковічнити пам’ять тих, хто вберіг нам життя?”, – переконаний Олександр Миколайович. Пригадав він і страшну для нашого народу дату – 26 квітня 1986 року – хаос, страх, нерозуміння того, що діється і мужність простих людей, котрі стали у нерівний бій з невидимим ворогом. На завершення Олександр Нехворовський подякував Василю Мазуру за допомогу у виділенні місця в центрі Бердичева для його спорудженя (нагадаємо, у Бердичеві вже є стела “Вони врятували світ”, яка знаходиться по вул. Петровського, поблизу ДРПЧ-9, – авт.), а колективу Бердичівської художньої школи та її директору Миколі Яцюку за активну участь в розробці ескізу пам’ятника.
Пригадали радіаційну весну 86-го і очільник Бердичівського району Едуард Томашевський та депутат облради Василь Стах, а голова спілки “Ветерани Чорнобиля”, учасник АТО Юрій Кашперський прочитав авторський вірш на тему життя простих українців і несправедливість, з якою їм так часто доводиться зіштовхуватися. Поезію, присвячену Чорнобилю, зачитали також учні шкіл міста, запевнивши ліквідаторів у тому, що вони памятають.
Кульмінацією заходу стало відкриття пам’ятника ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Коли зі скульптури висотою заввишки понад 5 метрів було знято тканину, перед присутніми та постала символічна стела з трьох колон. На її верхівці атом, який вирвався з реактора, під ним дзвін – набат, нагадування про те, що слід бути пильними, нижче – свіча пам’яті – символ того, що про подвиг ліквідаторів не забуто.
Після того, як хвилиною мовчання було вшановано пам’ять загиблих героїв, пам’ятник освятив настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков, а до його підніжжя було вперше покладено квіти.