Професія журналіста – цікава, захоплююча, сповнена різних пригод. Щодня «акули пера» намагаються бути в курсі подій, що відбуваються в місті, районі, країні, висвітлюючи їх на сторінках газети, журналу, інтернет-видання, радіо та телебачення. Та останнім часом і взагалі останніми роками, а то й десятками років, цей «курс подій» перетворюється на трагічні наслідки для працівників ЗМІ.
Неодноразово професія журналіста зазнавала і продовжує зазнавати переслідувань. В Україні за період незалежності загинуло 17 журналістів. Смерті 12-х вважаються не випадковими і пов’язаними з професійною діяльністю, у загибелі решти п’ятьох не доведено зв’язку з роботою репортера. Сумну статистику щороку поповнюють нові імена, особливо в період, коли в державі відбуваються бойові дії. В’ячеслав Чорновіл, Георгій Гонгадзе, Ігор Александров, В’ячеслав Веремій, Ігор Костенко, Василь Сергієнко, Олесь Бузина – це список найбільш відомих журналістів, котрі постраждали від власної діяльності, список найбільш резонансних вбивств. А ще є менш відомі, котрі також трагічно загинули, і не варто залишати поза увагою й випадки, коли представники ЗМІ зазнають переслідувань, погроз, підпалів автомобілів, перешкоджань професійній діяльності.
А ранком середи, 20 липня, Київ та всю Україну знову сколихнула жахлива звістка. Близько восьмої години був вбитий відомий журналіст Павло Шеремет, який працював в “Українській правді” та був ведучим на “Радио Вести”. Автівка, в якій Павло їхав на роботу, вибухнула прямо на одній з вулиць столиці. Поліція кваліфікувала подію, як умисне вбивство. Одразу було розпочате слідство та розгляд основної версії трагедії – професійна діяльність журналіста. Адже як зазначали колеги та близькі друзі Павла, останнім часом за ним та його цивільною дружиною, керівником “Української правди” Оленою Притулою, у машині якої він перебував під час вибуху, стежили невідомі.
У день загибелі Павла Шеремета на місце трагедії у Києві люди почали приносити квіти та лампадки і організували вечір пам’яті журналіста. Долучилися до такого заходу і бердичівські журналісти, яких не залишила байдужими ця страшна звістка. Голова Бердичівської міськрайонної організації «Національної спілки журналістів України» Денис Заремський разом з іншими учасниками спілки, міськими журналістами та усіма небайдужими бердичівлянами зібралися надвечір на Центральній площі міста. Усі, хто прийшов, поклали біля фото квіти, запалили лампадку та вшанували пам’ять видатного майстра пера хвилиною мовчання. Голова спілки та члени правління, а також редактори місцевих бердичівських видань «Бердичів Діловий», «Бердичів-сіті», «РІО-Бердичів» та «Бердичівський погляд» сказали декілька слів про людину, котра заплатила велику ціну за свободу слова, за правду, котра для багатьох нині стає небезпечною і навіть смертельною.
Було багато сказано про небезпечність діяльності журналіста, про втрату найкращих представників цієї нелегкої професії, та з вуст усіх звучала одна спільна фраза: «Завдання журналістів нині – єднатися задля відстоювання свого права на професію та безпеку, бо тільки в єдності – ми сила».