РіО Бердичів, реклама, оголошення, новини

Ну, не сам, звісно, а на автобусах автопідприємства, яке він очолює. Ця звістка стала приємним сюрпризом для майже півсотні працівників районного територіального центру з соціального обслуговування, яких в середу вранці зібрали у малому залі райдержадміністрації.

Оскільки в районному бюджеті передбачено лише кошти на виплату заробітних плат працівникам терцентру, але не вистачає на їх проїзд між селами та до Бердичева, тому керівництво районної адміністрації й звернулось з проханням допомогти до відомого підприємця та мецената.

Приємну звістку оголосила для присутніх на нараді заступник голови Бердичівської райдержадміністрації Людмила Колесник, а співробітники апарату терцентру роздали іменні проїздні квитки з фотографіями жіночкам, які щодня допомагають одиноким сільським пенсіонерам.

 

Під час подальшого обговорення робочих питань діяльності територіального центру довелось почути багато цікавого і, для мене особисто, нового. 

 

Так, виявляється, працівники цієї соціальної установи надають не лише безкоштовні послуги пенсіонерам, а й платні. Для тих, в кого є діти допенсійного віку, допомога соціального працівника коштує трохи більше 50 гривень на місяць. 

 

Багато нарікань присутні висловили до працівників управління газового господарства. То балони з газом не довозять до місця проживання підопічного терцентру, то ціна на цю послугу змінюється, то в свіжозаправленому балоні раптом не виявляється газу.

 

Бути особливо уважними до пічного опалення в такі зимові морози нагадали соціальним працівникам, і не забути під розпис довести до стареньких правила техніки безпеки.

 

Виникають також деякі проблеми між соціальними працівниками та лікарями. Адже, для того, щоб оформити за всіма правилами опіку, потрібен висновок лікарні та заповнена спеціальна медична картка, а якщо пенсіонера хоча б раз на рік не оглядав ніякий лікар, лікарня документи не оформляє. 

 

І взагалі, як «крик душі» від співробітників центрального офісу терцентру пролунало: «Нам потрібні люди!  Набирайте людей!.., а то підете на 0,75 ставки…». Тобто, черги за безкоштовною соціальною допомогою в районі немає. А працівникам потрібно постійно доводити необхідність існування такої служби.

 

Заради цікавості, підняв цифри бюджету 2010, в якому на функціонування тер центру було виділено 1 млн, 80 тис гривень, бюджету 2011 – 1млн. 200 тисяч, і сподівався знайти на офіційному сайті бюджет цього року, але не знайшов. Хоча, на цій же нараді, працівникам видали на руки «бетлики» з сумою зарплати за минулий місяць, і звернули увагу, що вона дещо зросла (стала на 200 гривень вищою за мінімальну).

 

Отже, для тих, хто хоче повправлятись в математиці корисно додати ще кілька цифр: кількість підопічних центру - близько 500, кількість «лінійних» працівників - 41, водія - 2, директор з апаратом – 7 чол. 

 

Хоча потрібно відзначити, що ні рядові працівники, ні керівництво, без діла не сидять. Незважаючи на відсутність будь-якого фінансування, крім зарплати, за допомогою благодійників, вони не тільки допомагають одиноким жителям району послугами (приносити з магазину продукти, робити прибирання та ремонт житла, допомагати по городу, тощо) а й надають безкоштовно продуктові набори, самі заготовляють і привозять дрова, оформляють різноманітні документи та ще роблять чимало корисного. 

 

Наскільки ефективна така робота важко визначитись, бо порівнювати її ні з чим. За кордоном зовсім інші принципи і підходи до такої діяльності. У наших громадських організаціях соціально спрямування теж надія лише на благодійників. А чим виміряти синівську любов і опіку або навпаки, байдужість і забуття, до цього часу не придумали.

 

Тому і радіють старенькі дідусі і бабусі, коли до їхньої хатини завітає соціальний працівник, яких вони часто називають своїми донечками, і кожен такий візит дає їм наснагу і бажання жити. А привітним і роботящим «донечкам» зовсім незайвим буде подарунок від Олександра Ревеги у вигляді безкоштовного проїзду дорогами району.

РиО Бердичів