РіО Бердичів, реклама, оголошення, новини

Останніми днями в нашому місті почали ходити чутки, що в колишньому приміщенні Центру науково-технічної творчості молоді, яке розташоване на вулиці Урицького, хтось розпочав ремонтні роботи. Як відомо, будівля вже не перший рік не експлуатується. І хто ж той сміливець, який вирішив змінити цю ситуацію, а головне, що вже зроблено і що ж тут буде? Саме ці та інші питання непокоїли наших журналістів, тому ми вирішили розібратися. Отож, розпочнемо по-порядку.

Спочатку було прийняте рішення відвідати місце події, а точніше оглянути будівлю ЦНТТМ і побачити на власні очі, що ж там відбувається. Вибиті вікна, відсутність залізних воріт, двері з не надійними замками, повна тиша і жодних ознак ремонтних робіт. Саме такими були результати наших спостережень. Щоб отримати більш повну інформацію, вирішили звернутися з нашими питання до людей, що живуть неподалік, на цій же вулиці. Своїми словами вони підтвердили те, що ніяких ремонтних робіт тут ніхто не проводить. І висловили жаль з цього приводу, адже приміщення стоїть пустим, діти вибивають вікна, хтось зняв ворота. А цікаво: його хтось охороняє? Але, один із сусідів пригадав досить цікаву ситуацію, що декілька місяців тому до Центру під’їжджало кілька машин, власники яких обдивлялись будівлю як ззовні, так з середини. А потім швидко поїхали. Невже хтось і справді мав намір його купити чи купив вже? З цим питанням ми звернулися до відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради. І отримали вичерпну відповідь. Колишнє приміщення Центру науково-технічної творчості молоді, що знаходиться на вулиці Урицького, виставлялось у свій час на продаж, але його ніхто не купив, тому воно належить до територіальної власності громад нашого міста.

Можливо, було б краще, коли б чутки себе виправдали. І це приміщення купила справді порядна людина, яка б його відремонтувала та відкрила тут дитячий садок, яких так не вистачає у нашому місті. І навіть, якби дітям тут і справді було дорожче знаходитись, то батьки точно б знали, за що вони платять гроші. А якщо й не дитячий садок, то тут міг би бути центр для позашкільного розвитку дітей, адже нинішні приміщення багатьох гуртків потребують ремонту (наприклад, шаховий клуб «Біла тура»). А ще на цьому місці могла б бути приватна клініка. Як бачимо, варіантів безліч. Залишилось лише знайти того, хто б їх зумів втілити в життя.