Негативні явища при реалізації права на працю. Погляд молоді.
В рамках проекту «Безпечне працевлаштування: захист правових інтересів молоді на порозі трудової діяльності» у грудні 2011 року Бердичівська міська громадська молодіжна організація (БМГМО) „Молодь обирає життя” проводила опитування випускників шкіл з метою вивчення рівня поінформованості щодо негативних явищ при реалізації права на працю. Цей проект реалізується в рамках конкурсу грантів Дніпропетровської міської громадської організації «Жіночий інформаційно-координаційний центр» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
В опитуванні взяло участь 239 випускника/ці шкіл м. Бердичева Житомирської області: 147 дівчат та 92 хлопця віком від 15 до 17 років.
Останнім часом збільшується кількість повідомлень щодо трудової експлуатації в Україні. Це явище набуває суспільного значення і має вже не тільки зовнішній (трудова експлуатація українців за кордоном), а вже і внутрішній характер (трудова експлуатація в Україні). Саме тому, опитування, яке проводилось серед старшокласників/ць, мало на меті виявити, чи поінформоване юнацтво про небезпеки, які на даний час існують при працевлаштуванні. Бо саме ця цільова група – молоді люди, які вперше влаштовуються на роботу – є потенційною групою ризику щодо трудової експлуатації тому, що не мають певного досвіду, не завжди знають трудове законодавство та не вміють відстоювати свої права.
В умовах економічної кризи важливим аспектом є те, що отримати роботу, як можливість мати власні кошти, українці намагаються ще в підлітковому віці. Цю тенденцію підтверджують дані цього опитування.
Так, 33% опитаних вже мають досвід працевлаштування, 23% планують працювати і навчатися одночасно після закінчення школи. Тобто, спостерігається тенденція до зниження віку першого працевлаштування та водночас збільшення ризиків потрапляння в небезпечні ситуації у разі відсутності відповідної підготовки.
52% респондентів розуміють, що будуть певні проблеми з працевлаштування. Але ці проблеми вони пов’язують перш за все з низькою оплатою праці – 34%, умовами праці – 25% и лише 24% респондентів не влаштовує неофіційне працевлаштування. 26% вважають, що в них взагалі не виникне ніяких проблем з працевлаштуванням. Що свідчить про те, що вони не знайомі з інформацією про ринок праці в Україні та в Житомирському регіоні зокрема.
37% учнів згодні з тим, що повинні знати трудове законодавство України та 30% - розмір мінімальної заробітної плати. Ці малі показники свідчить про тенденцію перекладання відповідальності за власне життя на інших, про неготовність відстоювати власні права та інтереси та низьку правову культуру суспільства взагалі.
Також під час проведення опитування отримано підтвердження щодо існування певних стереотипів у суспільстві відносно офіційного працевлаштування. Так, наприклад, 47% респондентів вважає, що обов’язковою умовою працевлаштування є контракт, що не відповідає дійсності та не завжди є засобом оформлення трудових відносин. Не зважаючи на те, що для 77% опитаних важливим є офіційне працевлаштування, тільки 24% знають, що роботодавець повинен оформлювати трудову книжку. Тобто, у випускників не має чітких знань щодо конкретних ознак офіційного працевлаштування, до яких були віднесені, наприклад – професіограма (17%), заробітна плата (19%).
Також погано ідентифікуються негативні явища, що супроводжують неофіційне працевлаштування. Наприклад, 33% вважають, що «Зарплата у конвертах» це - премія.
Висока заробітна плата без офіційного працевлаштування влаштовує 53% опитаних, а офіційне працевлаштування з мінімальною заробітною платою лише - 15%, що свідчить про небезпечну тенденцію, яка загрожує молодим людям не тільки відсутністю соціального захисту та будь-яких гарантій, а й трудовою експлуатацією, втратою здоров’я та життя.
14% готові працювати за кордоном без складання трудової угоди. Взагалі, українські соціологи говорять про тенденцію до збільшення кількості української молоді, яка намагається реалізувати себе за кордоном. За інформацією Центру соціальних та маркетингових досліджень «СОЦІС» в останній час все більше студентів отримують освіту за кордоном, більшість намагається залишитись там працювати. 75% української молоді хочуть поїхати і поїдуть за кордон. Тобто, українське суспільство готує потенційних мігрантів?
А чи мають ці потенційні мігранти відповідні знання щодо негативних явищ, пов’язаних з трудовою міграцією?
Також завдяки опитуванню було отримано підтвердження про те, що значна частина суспільства не ідентифікує «трудову експлуатацію». Так, на запитання «Чи можуть бути синонімічними терміни – «неофіційне працевлаштування» та «трудова експлуатація»? 57% відповіли «так», а 43% «ні». Наприклад, трудовою експлуатацією вважають лише:
- невиплату заробітної плати - 31% респондентів;
- роботу без відпустки- 35%;
- відмову у медичній допомозі при її необхідності під час роботи- 27%.
Тобто, близько половини випускників не знають ознак трудової експлуатації. А це робить їх потенційними жертвами.
Ситуація ускладнюється тим, що в загальноосвітніх навчальних закладах недостатньо приділяється увага підготовці дітей до майбутнього дорослого життя у напрямку освітньої і правової підтримки для захисту прав на працю в період працевлаштування. Підготовка випускників до майбутньої професійної діяльності є одним із напрямків роботи педагогів у школах. Але ця робота несе формальний характер, про що свідчать результати опитування. Тільки 47% опитаних отримали консультацію соціального педагога або психолога щодо профорієнтації, 13 % брали участь у зустрічі з роботодавцем в центрі зайнятості, 18% - в екскурсії на виробництво, 19% - у відповідних тренінгах. Такий підхід не може забезпечити повноцінну підготовку випускників до трудової діяльності, особливо в правових аспектах. За власними визначеннями випускників, вони потребують знань щодо трудового законодавства України – 26%, уміння представити себе роботодавцю – 38%, оволодіння навичками ефективного спілкування – 32 %.
Таким чином, за результатами опитування можна зробити висновок про необхідність впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх закладів спецкурсу, спрямованого на підвищення обізнаності молоді у сфері захисту прав на працю щодо дотримання прав в процесі трудової діяльності та сприяння безпечному працевлаштуванню.