Методисти у Бердичеві обговорювали компетентнісний підхід
20 грудня 2011 року у Бердичівському медичному коледжі відбулося чергове засідання обласного методичного обєднання заступників директорів з навчальної роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Житомирської області. Після вступного слова директора Володимира Клименюка, як приймаючої сторони, виступила його заступниця Антоніна Яремчук з доповіддю на тему: «Впровадження компетентнісного підходу в навчальний процес – одне з пріоритетних завдань сучасної освіти».
«Успіх освітньої реформи у нашій державі визначить чи зможе Україна конкурувати на міжнародних ринках базуючись не на сировинних ресурсах, а на інтелекті нації. Сучасна ситуація вимагає гнучко та оперативно адаптуватися до нових вимог, адекватно реагувати на нові виклики», - наголосила доповідачка. Компетентнісний підхід ставить на перше місце не поінформованість студента, а вміння на основі власних знань вирішувати проблеми, які виникають у різних ситуаціях: «Думка у студента має бути розкріпаченою, що потребує нових методик навчання та контролю».
Виступаюча наголосила на новій концепції навчання студентів. Зокрема, доповідачка окремо зупинилася на тому, що знання в структурі компетентності повинні відповідати певним вимогам і бути:
- науковими (відповідати об’єктивній реальності та провідним тенденціям розвитку науки);
- глибокими (поверхневі знання не здатні забезпечити відповідного рівня компетентності);
- міцними (втрачені знання не дозволяють людині проявити свою компетентність);
- систематичними (будь-яка система краща, ніж хаос. Знання приведено в систему, є готовим до використання);
- різнобічними (крім вузькоспеціалізованих знань компетентна людина має володіти також повним обсягом загальнокультурних життєвих знань, тощо).
Організаційною основою компетентнісного підходу мають стати різноманітні інтерактивні форми й методи навчання. Вони у свою чергу приходять на зміну інформативно-пояснювальним методам.
В цьому напрямку в коледжі було реалізовано такі проекти: «Молодь проти СНІДу» (Євстратова А.В.), «Новому тисячоліттю – нове мислення» (Бобель Л.А.), «Чи можна було врятувати О.С. Пушкіна?» (Ямчук В.Ф.), «Соціалізація та інкультурація особистості» (Голомбієвська О.М.).
Цікаво, що педагоги тепер взялися навчити молоду людину спілкуватися у суспільстві. Мовленнєва культура дійсно на сьогодні більше скидається на безкультур’я породжене маскультурою та агресивним нігілізмом. Особистісні якості та культура спілкування все одно лишається однією з головних основ роботи будь-якого працівника, а тим більше у медичній сфері. Акцент в цьому напрямку робиться на складання діалогів студентами на професійні та загально-побутові теми, моделюючи звичні ситуації. Виконуючи роль лікарів, студенти вчаться вирішувати конкретні життєві завдання, визначають ставлення до конкретних життєвих ситуацій, набувають досвіду, який їм знадобиться у професійній діяльності.
Формуванню професійних навичок сприяють практикуми, тренінги та методи мозкового штурму. На засіданнях гуртків творчих груп студенти активно використовують інформацію отриману у відділеннях Центральної міської лікарні, районної лікарні, Госпіталю інвалідів та ветеранів. Саме там проходить практичне навчання, виробнича та переддипломна практика. Усе це сприяє формуванню професійності, відповідальності та творчому мисленні кожного окремого студента.
Заступник директора Житомирського фармацевтичного коледжу тепло відгукнулася про результати місцевих колег: «Планка Бердичівського медичного коледжу тримається завжди високо, випускають якісних фахівців, займають призові місця на різноманітних конкурсах з фахової майстерності. Коледж у вашому місці є серйозним осередком підготовки кадрів».
Окрім того, протягом останнього часу викладачами інформатики було розроблено цифрові інструменти, які допомагають студентам медичних навчальних закладів поставити швидкий та якісний діагноз, визначити точність операції, забезпечують автоматизацію й оперативність введення, обробки та зберігання даних про пацієнтів – все це підвищує рівень різних медичних послуг:
- комп’ютерна тестова програма для контролю рівня підготовки студентів з анатомії
- комп’ютерна тестова програма для контролю рівня підготовки ліцензійного іспиту «Крок-М»
- рекомендації з підготовки до практичних занять з медичної інформатики з використанням термінологічного словника
- комп’ютерна тестова програма для контролю рівня підготовки студентів з медичної генетики
По завершенні половини програми заходу, охочі змогли обрати одне з практичних занять, які саме відбувалися у ту мить. Мені випала нагода згадати знання з латинської мови, темою уроку була: «Четверта відміна іменника. П’ята відміна іменника». Викладачка Валентина Мішайлова надзвичайно органічно викладає свій далеко нелегкий предмет. По завершенні уроку Елеонора Султанова та Ірина Барановська з допомогою студентів розповіли про структуру системи освіти у Німеччині, Великобританії та Україні. Лише близько обіду завершилася програма чергового засідання у Бердичівському медичному коледжі.
До речі, на конференції одна з виступаючих обмовилася, що згідно з новим Законом України «Про вищу освіту» плагіат буде заборонений. В цьому звичайно нічого дивного нема, за правилами дорожнього руху й вулицю на червоне переходити не можна. Справа в іншому - все написане учнем та студентом буде «від руки» - ось і нівелюватимуться усі намагання мужів від науки досягти «успіху освітньої реформи у нашій державі, яка визначить чи зможе Україна конкурувати на міжнародних ринках базуючись не на сировинних ресурсах, а на інтелекті нації». Адже якщо студент все одно братиме інформацію з мережі Інтернет, але відтепер ще й буде змушений марно витрачати час на «ручну роботу», чи вбережемося ми від плагіату?
Очевидно проблемних моментів залишається ще доволі багато, а комунікація всередині професійного середовища завжди сприяє налагодженню та відпрацюванню спільних позицій, а тим більше якщо справа стосується методистів з усієї області.
