На днях вперше завітав до нового супермаркету, який нещодавно відкрився в торговому центрі «Бальзак». Блукаючи між прилавками, заставленими всякою всячиною, згадав аналогічні магазини в Європі. Ну нічим не відрізняється. І касири в охайному спецодязі, і спеціальною машиною, а не шваброю миють підлогу, і обладнання холодильне зручне.
І ще одна деталь кинулась в очі, яка підтверджувала думку, що я не в Бердичеві – на прилавках не помітив продуктів бердичівських виробників...
Останнім часом довелось писати багато матеріалів, пов’язаних з темами бюджетного фінансування тих чи інших потреб місцевої громади. І часом складається враження, що в Україні існує не одна валюта – гривня, а дві різні.
Вчора ввечері, розносивши свіжу газету по кіоскам, зайшов до Бердичівського травмпункту і запропонувв "ченч". Я - свіжу газету, мені - свіжі розповіді про пригоди.
У лікаря саме не було пацієнтів, тому він погодився на такий обмін.