Тому прошу його не плутати з казино або будинком терпимості.
До революції 1917 року в Україні, та й на всіх просторах колишньої Російської імперії цих дохідних будинків було безліч. Звернемося до книг того періоду. Хоч в одній з них ви читали про те, що гусари Охтирського полку роками стояли в чергах на квартиру? Або гвардійці чернігівського кірасирського полку поскаржилися імператору на відсутність житла? Звичайно, немає. Тоді й поняття такого, як квартирна черга, не існувало. Проблеми людей служивих, або чиновників середньої руки, або початківців купців та інших категорій населення вирішувалися дуже просто. Прибувши до Житомирського посилання служити в рекрутському депо, відомий поет-гусар Денис Давидов відразу звернувся до власника прибуткового будинку і вже через годину вселився в невелику затишну квартирку. Що таке прибутковий будинок? Прошу його не плутати з гуртожитком або малосімейкою. Де довгі погано освітлені «тюремні» коридори наводять на людей тугу, а кілька алкашів, що живуть по сусідству, нікому не дають спокійно жити. І виселити їх велика проблема-тому, що «вони мають право». А те, що всім жителям від цих «маючих право» бухаріков немає спокою, нікого з начальства не турбує. Адже воно, начальство, вже давно живе за високими парканами особистих особняків і «проблеми індіанців шерифа не хвилюють» ... Прибутковий будинок-це звичайний житловий будинок з затишними, невеликими квартирами. Там є кілька кімнат, кухня, «всі зручності», а так само є меблі. Тому прибуткові будинки ще називали «меблірашкамі». Коли туди вселялися сім'ї або окремі мешканці, вони підписували з господарем папір-договір. Там всього два пункти-зобов'язання своєчасно вносити орендну плату за квартиру і обіцянку вести себе гідно, не пиячити, не бешкетувати і не заважати жити сусідам. В іншому випадку господар або керуючий будинком приходили на квартиру до проштрафіфшегося мешканця разом з поліцмейстером і вимагали негайно виїхати з дому ... У «меблірашках» можна було без проблем жити місяць, рік або все життя. І якщо мешканець вів себе належним чином, ніхто не мав право виселити його або якось ущемити права людини, що орендує житло. А оскільки всі мешканці регулярно платили орендну плату, будинок і називався прибутковим.
Погодьтеся, це дуже зручно. І у всій Європі система цих дохідних будинків існує і понині. Ну, а потім, якщо людині пощастило і вона за допомогою бізнесу або інших доходів, почала багатіти, тоді вже віна сама собі будує будинок на свій смак ... Мало того, наш «сусід по комуналці» Росія недавно вже почала знову будувати дохідні будинки в містах. Адже це система, перевірена часом і дуже зручна для людей з середнім достатком. Адже орендна плата в прибутковому будинку досить помірна. Це зараз «добрі бабульки» в обласних центрах і столичних містах деруть зі своїх постояльців три шкури за квартплату. Мало того, завжди треба ходити перед цими «божімі кульбабами» навшпиньки, інакше виселять.
Вилетіти з квартири можна в будь-який момент і без причини-типу, улюблений онук збирається одружитися, або «я знайшла багатших клієнтів» і пр.
Скільки моїх добрих знайомих, з тих, що служать або працюють у Києвіабо у Житомирі, більшу частину зароблених грошей віддають господарям квартир? Адже це несправедливо. Люди хочуть жити по-людськи. І допомогти їм на даному етапі як раз змогли б дохідні будинки. А не шикарні пентхаузи і супер квартири, які зараз в основному і будують по всіх містах і селах держави. Все це розраховано лише на багатих людей. А ось «куди бідному християнину податися»? І не дарма існує прислів'я-нове, це добре забуте старе. Так може вже давно пора повернутися до несправедливо забутої нами системи дохідних будинків?
