Тому, що у житті кожного середньостатистичного громадянина нашої країни регулярно наступають так звані «чорні дні». Вони, як правило припадають на ті числа місяця, що передують зарплати або пенсії. Тобто, гроші в сім'ї вже закінчилися, а нові ще не надійшли. Саме в один з таких «знаменних» днів, я раптом згадав, що в мене є дві старі кредитні картки, на кожній з яких я залишив «на всякий пожежний випадок» невелику суму грошей.
Перша картка, від «Райффайзен банку Аваль» залишилася з минулого року, коли я шість місяців пропрацював в Бердичівської райдержадміністрації начальником прес-служби. Потім, коли вибори пройшли, мене, «за непотрібністю» скоротили. Так ось, знайшов випадково цю кредитну картку і вирішив «обнулити» її. Прийшов у «Аваль», миловидна дівчина вставила картку в пристрій, що зчитує і сказала-так, у вас там лежить 15 грн, але щоб їх отримати, ви повинні спеціальним платежем в банкоматі заплатити за сервісне обслуговування картки 20 грн. Ну, не поясниш ж бізнес-леді, що я тому і прийшов зі старої карткою, що в гаманці «торрічелевая порожнеча». Звідки ж мені, простому користувачеві кредиткою, знати такі тонкощі щодо сервісного обслуговування?
Ну, думаю, тут «обломилося», піду в «ПриватБанк». Там у мене теж є картка, на яку зрідка приходять авторські гонорари зі столичних газет. Підійшов до банкомату, що знаходиться біля філії «Приватбанку» напроти магазину «Лимон». Вставив картку в банкомат, набрав пін-код і тут почалися «веселі розіграші». Банкомату чогось захотілося дізнатися номер мого мобільного телефону. Його я повідомив «цікавій залізяці». Банкомат відповів, що зараз по СМС він мені пришле п'ять цифр, які я повинен буду назвати йому. Зробив і цю операцію. Машина для видачі грошей запропонувала мені все повторити спочатку, «для поліпшення якості сервісу». Загалом «пограв» з банкоматом ще кілька хвилин, але він так і не дав грошей. І сказав мені, що я неправильно роблю деякі опції. Ну треба ж, п'ять років робив правильно, а зараз так деградував, що роблю їх неправильно! Зайшов в сам банк, думаю отримаю гроші краще з рук касира. Але не тут-то було-там стояла величезна, як у війну за хлібом, черга з оплати платежів, у тому числі і комунальних. Коротше однієї години вистачило, щоб я скипів як автомобільний радіатор. Пішов на найближчий ринок, знайшов старого однополчанина, «стрельнув» у нього сотню до зарплатні і пішов у справах.
І в ці хвилини я зрозумів, чому пенсіонери зі стажем категорично відмовляються від банкоматовскіх кредиток і вважають за краще годинами стояти в черзі за пенсією, щоб просто отримати її з рук касира. Адже на «ігри» з банкоматами не у всіх вистачить витримки. Не дарма і називаються вони «банко-мат», що часом без мату, який дозволяє слов'янам зняти стрес, з ними працювати неможливо.
І ще одна притензії у бердічевлян є до славного «Приват-банку». Деякий час тому він проводив цікаву «акцію»-будь який нероба, безробітний або старшокласник міг стати новоспеченим клієнтом банку, причому йому навіть кредитку мудровану видавали-на ній «лежала»одна тисяча грн, які можна було зняти, ну а потім, природно, віддати. Так от, просунуті дітки багатьох моїх знайомих скористалися цією акцією-зняли з кредиток грошики і витратили їх на свої «пацанськи розваги».
А тепер на адресу батьків цих недоростків регулярно надходять листи, в яких банкіри погрожують страшними карами для тих, хто не поверне борг. Але ж не в кожній сім'ї є «зайва» тисяча, щоб віддати її за «дитячі пустощі». І взагалі незрозуміло, навіщо банк «несерйозним клієнтам» давав гроші? Адже коли беруть кредити у банкірів дорослі люди, гроші дають тільки при наявності кількох поручителів, які у випадку форс-мажорних обставин зобов'язуються розплатитися з банком замість людини, яка взяла позику. Цікаво, а хто був поручителем у безбашенних тінейджерів-переростків? Або банкіри думають, що у наших простих людей більше проблем немає, чим розплачуватися за своїх безробітних дітей, яким незрозуміло, за яким фігом, дали в борг гроші в банку?
І взагалі, чи потрібні в майбутньому подібні «акції», від яких згодом один головний біль?
